Проповідь диякона Андрія Бондаря на четвер ХХVI звичайного тижня, рік ІІ (РКЦ).
«Того часу призначив Господь інших сімдесят двох і послав їх по два перед своїм лицем до кожного міста й місцевості, куди сам мав іти. І Він промовив до них: “Жниво велике, а женців мало; тож благайте Господаря жнив, щоби вислав робітників на свої жнива. Ідіть: Ось Я посилаю вас, як ягнят між вовків! Не беріть з собою ні торби, ні палиці, ні сандалів, і нікого в дорозі не вітайте. До якого тільки дому ввійдете, спочатку кажіть: “Мир цьому дому!” І коли буде там син миру, спочине на ньому мир ваш; коли ж ні — до вас повернеться. В тому ж домі перебувайте, їжте й пийте, що там є, бо робітник гідний своєї винагороди. Не переходьте з дому в дім. І в яке тільки місто ввійдете, і де приймуть вас, їжте те, що покладуть вам; оздоровляйте недужих, які там є, кажіть їм: “Наблизилося до вас Царство Боже!” А коли в якесь місто прийдете і вас не приймуть, вийдіть на вулицю його та й скажіть: “Навіть пил із вашого міста, що припав нам до ніг, ми струшуємо. Проте знайте: наблизилося Царство Боже!” Кажу вам, що Содому того дня буде легше, ніж тому місту”».
Літургійні читання — тут.