Літургійні читання на 3 травня (УГКЦ)

Греко-католицький календар
Переставлення преп. Теодосія, ігумена монастиря Печерського, спільного життя засновника
Свв. мучч. Тимотея й Маври

З дня:

Апостол
Ді 5, 21-33

21 Почувши це, вони пішли вдо­світа до храму й навчали. Тим часом первосвященик і ті, котрі з ним, прий­шовши, скликали синедріон, усіх старших з-поміж синів Ізрáїля і по­слали до в’язниці, щоб їх при­вести. 22 Слуги пішли, та у в’язниці їх не знайшли. Повернувшись, сповіс­ти­ли, 23 кажучи, що в’язницю знайшли ретельно замкненою, з охороною, яка стояла перед дверима. Але від­чи­нив­ши, всередині нікого не знай­шли. 24 Коли почули ці слова [священник], начальник охорони храму та перво­священики, то дивувалися, як це все могло статися. 25 Тут прийшов хтось і сповістив їм, що мужі, яких вони посадили до в’язниці, перебувають у храмі, сто­ять і навчають народ. 26 Тоді начальник охорони пішов зі слугами, привів їх без застосу­вання сили, бо боялися народу, щоб не побив їх камінням.
27 Привівши, вони поставили їх у синедріоні. І первосвященик за­пи­тав їх, 28 кажучи: Чи не з погрозою за­бо­ронили ми вам навчати в це Ім’я? А ви наповнили Єрусалим вашою наукою і хочете навести на нас кров цього Чоловіка? 29 Та Петро й апостоли у відповідь сказали: Потрібно біль­ше слухатися Бога, ніж людей! 30 Бог батьків наших воскресив Ісуса, якого ви вбили, повісивши на дереві. 31 Бог підняв Його своєю прави­цею як Князя і Спасителя, щоби дати Ізрáїлеві покаяння і прощення грі­хів. 32 І ми та Дух Святий, якого дав Бог тим, хто кориться Йому, є [Його] свідками щодо цих слів! 33 Почувши це, вони лютували і змовлялися їх убити.

Євангеліє
Йн 6, 14-27

14 Тоді люди, побачивши чудо, яке [Ісус] вчинив, говорили, що Він є справжній Пророк, який має прийти у світ. 15 А Ісус, знаючи, що вони мають намір прийти, взяти й проголосити Його Царем, відійшов знову сам на гору.
16 З настанням вечора Його учні спустилися до моря, 17 увійшли в човен і попливли на другий бік моря, до Капернаума. Уже стемніло, а Ісус ще не прихо­див до них; 18 море розхвилювалося, бо по­дув сильний вітер. 19 Коли вони пропливли десь двад­цять п’ять чи тридцять стадій, то побачили, що Ісус іде по морю й набли­жається до човна, — і налякали­ся. 20 Він же каже їм: Це Я, не бій­теся! 21 Вони хотіли взяти Його до човна, а тим часом човен пристав до берега, куди вони прямували.
22 Наступного дня юрба, яка пе­ре­бувала на другому боці моря, по­бачила, що іншого човна там не бу­ло, крім [того] одного, [до якого вві­­­й­­шли Його учні], і що Ісус не входив до човна зі своїми учнями, а від­­правилися лише самі Його учні. 23 Тим часом з Тиверіади при­плив­ли інші човни поблизу того міс­­ця, де їли хліб після того, як Господь віддав хвалу. 24 Коли люди побачили, що там немає ні Ісуса, ні Його учнів, вони са­мі посідали в човни й попливли до Капернаума, шукаючи Ісуса. 25 Коли знайшли Його на тому боці моря, сказали Йому: Равві, коли Ти прибув сюди?
26 У відповідь Ісус сказав їм: Зно­ву й знову запевняю вас: ви шука­єте Мене не тому, що побачили чу­де­са, але тому, що їли хліб і наси­ти­ли­­ся. 27 Не працюйте для поживи, яка гине, але для поживи, яка зали­ша­єть­ся на вічне життя, яку дасть вам Син Людський, бо Його призначив Бог Отець!

Преподобного:

Апостол
Євр 13, 7-16

7 Згадуйте ваших на­став­ни­ків, які проповідували вам Боже Слово, і, дивлячись на кінець їх­нього жит­тя, наслідуйте їхню віру. 8 Ісус Христос учора, сьогодні й навіки Той самий!
9 Не піддавайтеся різним чужим вченням. Адже добре підкріпляти сер­ця благодаттю, а не стравами, від чо­го не отримали користі ті, які так жи­вуть. 10 Маємо жертовника, з якого не мають права їсти ті, які служать на­метові.
11 Адже тіла тих тварин, кров яких за гріх первосвященник вносить до Святого, спалюються поза табором. 12 Тому й Ісус, щоб освятити на­род своєю кров’ю, постраждав по­за брамою. 13 Тож виходьмо до Нього поза табір, несучи Його наругу, 14 бо ми не маємо тут постійного міста, але шукаємо майбутнього. 15 Отже, через Нього завжди при­­­носьмо жертву хвали Богові, тобто плід уст, що прославляють Йо­­го Ім’я. 16 Не забувайте про добро­чин­ність і спілкування, бо такі жертви до вподоби Богові.

Євангеліє
Мт 11, 27-30

27 Все передав Мені Мій Отець, і ніхто не знає Сина, тільки Отець; ані Отця ніхто не знає, лише Син — і той, кому тільки бажає Син від­крити.
28 Прийдіть до Мене всі втомлені та обтяжені, — і Я облегшу вас! 29 Візьміть Моє ярмо на себе і навчіться від Мене, бо Я лагідний і покірний серцем, — і знайдете спо­кій своїм душам. 30 Адже Моє ярмо любе, і Мій тягар легкий».

Біблійні роздуми