У Хмельницькому 12 червня у нижньому храмі парафії Непорочного Зачаття Пресвятої Діви Марії відбулася прем’єра вистави молодіжного театру M-TEAM «Дракон» за п’єсою російського письменника Євгенія Шварца.
Зовнішнє оформлення сцени і костюми здатні захопити й утримувати увагу і уяву глядача у такому творі лише перші декілька хвилини. А далі справа за актором. І я тут зовсім не применшую вартості і важливості театрального реквізиту та вкладеної в нього праці. Навпаки, без усього цього і театр – не театр. Але чи буде глядач йорзати на своїй лавці, «непомітно» поглядаючи на годинник, чи проживе годину-другу на сцені, коли вже немає помпезних костюмів, зачісок, яскравого гриму — справа спроможності постановників, задуму режисера, гри акторів. І знову хочеться перелічити роботу усіх, чиї талант, праця та досвід були задіяні…Що ж, ось вона, вже не нова формула успіху. Саме талант, праця і досвід. Без прикрас. Саме праця актора — найперше, що оцінюється глядачем у таких виставах, як ця.
Та щодо самих постановок. Успіх попередньої вистави «Ромео і Джульєтта» забезпечили вдала режисура, щирість емоцій та симбіоз декількох жанрів при постановці класичного твору. А що пересічний глядач мюзиклами у нас «не балуваний», то прем’єра пройшла не просто достойно, а «на ура».
Здається, усе було складніше із задумом прем’єри п’єси «Дракон» за Євгенієм Шварцом. І сама особистість автора, й історія твору, і екранізація Марком Захаровим із блискучим акторським сузір’ям Янковського, Леонова, Абдулова, Фаради – усе вимагало дуже серйозного підходу до справи. Та ще хотілося б зазначити, що завищувала планку вимог щодо акторської гри сама ідея твору та тонка сатира, а іноді й сарказм, який мав би спонукати глядача, за задумом автора твору, не лише посміятися, а й «заглянути в своє нутро» й витягнути на світ Божий «свого» дракона чи дракончика. Впізнати себе у комусь з героїв, благо тих покручів-душ у п’єсі Шварца не бракує. «Важкість» передачі авторського задуму на сцені полягає в тому, що всі події відбуваються не лише в будинку та палаці, але й на вулицях міста та у небі. У сценах беруть участь не дві-три особи, а, переважно, чотири та більше. Тому простіше усе це уявити, читаючи п’єсу чи екранізувати( із можливостями кіно миттєво переносити глядача з одного місця подій в інше), аніж переконливо показати на сцені.
«Наші актори над цією справою працювали найдовше з усіх попередніх — декілька місяців. Продумували кожну сцену, зараз хвилюються та чекають на ваші підбадьорливі оплески», – такими словами звернувся до постійних шанувальників «М-ТЕАМ» та гостей з інших парафій, відкриваючи прем”єру наставник колективу о. Микола Бєлічєв.
Оплесків таки справді не бракувало. І після кожної дії, і після самої вистави. Усі залишилися задоволеними: і актори, і глядачі. А серед акторської сім”ї вже засвітилися ще ледь помітним світлом нові таланти. Хотілося б зазначити, що працю, вкладену акторами у свій образ, було видно у грі незалежно від того, була це роль першого плану, чи другого. Мабуть, ще трохи попрацювавши, можна буде сміливо претендувати на головні ролі Ростиславу Шелесту (роль Германа), Олександру Панченко (роль Майстра), Валерії Миропольській (роль Дівчинки. Справді чарівною була Ельза Олесі Фриги та досить переконливим Дракон Антона Суботіна. Ну а фаворитом глядача став Бургомістр Андрія Обруча. Хто-хто, а цей актор, грав не просто із задоволенням, а із справжнім акторським куражем. Окремого слова заслуговує повернення на сцену і гра Олександра Кочеткова (роль Шарлеманя). Його акторській розкутості, вмілому розкриттю свого героя глядачеві, сценічній подачі голосу можна було б повчитися молодшим і не тільки. Словом, дуже хотілося б побачити й інші ролі у його виконанні.
Після вистави було приємно спостерігати як втомлені та задоволені актори залюбки фотографувалися з усіма охочими, ділилися враженнями, та, хочеться сподіватися, новими планами.
фінансово.
Щиро дякуємо!
