Дідусь і бабуся Ісуса

Роздуми над Словом Божим на спомин свв. Йоакима і Анни

Славних мужів похвалімо — батьків наших за родами. Та ось бо й мужі милосердні, благодіяння яких не забулись: у потомстві їхнім лишиться — вийшла від них добра спадщина; твердо їхнє потомство при союзі стоїть, а завдяки їм — також і їхні діти. Потомство їхнє лишиться повіки, і слава їхня ніколи не померкне. Їхні тіла поховані в мирі, а ймення їхнє живе у родах. Про мудрість їхню повідатимуть народи, а їм похвалу громада звіщатиме.

Сир 44, 1. 10-15

Зі Святого Письма нічого не відомо про святих батьків Пресвятої Діви Марії. Однак діти свідчать про своїх батьків, про те скільки любові та праці батьки вклали в свою дитину, про турботу з якою батьки виховували свою дитину.

Багато чим Пресвята Діва Марія завдячує своїм батькам: молитва, єврейські традиції, як, наприклад, щорічне паломництво до Єрусалиму на свято Пасхи. Марія вчилась у праведної Анни радити собі в домашній роботі. Можливо це св. Анна навчила свою Пресвяту Доньку ткати (традиція говорить про те, що хітон Ісуса, який вояки ділили між собою, кидаючи жереб (Йн 19, 22), був зроблений самою Пресвятою Богородицею). І ані Її працьовитість, ані Її набожність, ані Її спосіб спілкування з іншими людьми не впали з неба, благодать Божа, що в повноті присутня в душі Непорочної Марії, лише дозволила Їй перейняти і розвинути найліпше і найшляхетніше від своїх батьків, щоб пізніше це передати Своєму Сину.

Найбільший скарб, яким батьки можуть поділитися зі своїми дітьми не можна покласти в банк або виписати чеком, бо це мудрість життєвого досвіду. Не випадково єврейському фольклору приписуване є прислів’я, що батько, який не вчить свою дитину працювати — вчить її красти.

Батько, матір, це не лише ті люди, які народили цю дитину, але які її виховали, передали їй свою батьківську, любов. Батьки діляться з дитиною найважливішим: любов’ю, що отримали від Бога, а найважливіше їхнє завдання показати своїй дитині дорогу до щастя, тобто до Бога.