Заздрість, яка вбиває

Роздуми до Слова Божого на понеділок ХХІІІ звичайного тижня, рік І

«Вони ж наповнилися люті й змовлялися між собою, що їм Ісусові зробити б» (Лк 6, 11).

Книжники і фарисеї наглядають за Ісусом Христом, чи не зцілить Він хворого в суботу. Вони не дивляться на те, що людині робиться добро, але дивляться чи Він не порушить суботи. Ісус Христос досконало виконує Божий Закон, і перед усім, його суть, яка міститься в двох заповідях любові до Бога і ближнього (див. Втор 6,5 і Лев 19, 34). Христос прийшов, щоб повернути життя вічне людині (пор. Йн 11, 25).

Противником спасіння людини і життя людини є лише диявол. Як пишеться в книзі Мудрості: «Бог же створив безсмертною людину і вчинив її за образом власної природи. А через заздрість диявола смерть увійшла у світ, скуштують її ті, що йому належать» (Мудр 2, 23-24). За що ж фарисеї бажають вбити Ісуса Христа? За те саме за що Каїн вбив Авеля – через заздрість. Зло, яке в нас залишилось в наслідок первородного гріха схиляє нас до заздрості. Заздрість – це хвороба очей душі, тобто гріх, коли вбачаю в щасті другої людини зло для себе, хоч це – ілюзія.

Напевно також не добре, коли люди егоїстичні і не вміють ділитися з іншими, але чи люди егоїстичні насправді щасливі, і чи варто заздрити такому «щастю»?

Коли ж йдеться про Ісуса, то ми бачимо, що Він прийшов поділитися своїм щастям і радістю, якого в нас не зможе ніхто і ніколи забрати (пор. Йн 15, 11), Він бажає, щоб ми були щасливі, і то вічно. В Ньому також немає жодного егоїзму, натомість Його бажають вбити фарисеї і книжники тільки через власну заздрість.

Просімо ж Господа, щоб наповнив нас радістю Святого Духа, яка є прекрасними ліками на нашу заздрість.