Роздуми над Словом Божим на четвер ХХІХ звичайного тижня, рік І
Я прийшов вогонь кинути на землю; і як же Я прагну, щоб він уже розгорівся! (Лк 12, 49)
Згідно пояснень вчених-біблістів, Святий Дух і є вогнем, що його Ісус прагнув «кинути на землю». Водночас Він сам розгорівся вогнем страждань і вмирання на хресті. Без жертовного вогню Любові Страсної П’ятниці не міг би зійти вогонь Любові у день П’ятидесятниці (пор. Йн 6, 7).
Буває, і ми розпалюємося святим вогнем — вогнем Божого ентузіазму, вогнем нестримного бажання передавати любов, готовності жертвувати свій час, те, що маємо, самих себе… У таких ситуаціях варто подбати про підтримування в собі Божого запалу. Слово Євангелія нагадує нам сьогодні, що Дух Святий приходить через страждання. Тому, коли ми охоплені святим запалом, згадаймо про когось, хто охоплений неміччю, болем, хто переслідуваний чи відкинений, хто переживає спокуси й бореться з ними. У цих людях сьогодні страждає Ісус Христос. Коли з’єднуємося з ними – чи то солідарною думкою або словом, чи то молитвою або вчинком допомоги — Божий Дух своїм вогнем може через нас перемінювати те, чим ми займаємося.
фінансово.
Щиро дякуємо!
