Роздуми до Слова Божого на вівторок ХХ звичайного тижня, рік ІІ
Колись, читаючи цей уривок із Євангелія, я по-дитячому уявляв великого верблюда, якого силкуються перетягти крізь вушко голки. Мабуть, не треба підкреслювати, скільки сміху викликала така картина. Спробуймо сьогодні дещо інакше розглянути цей текст, використовуючи певні знання з історії Давнього Ізрáїля.
“ До Царства можна увійти лише навколішках і без багажу, із самим лише «заробком» добрих учинків
Кожне місто в давнину було оточене муром. Щоб увійти до міста, потрібно було проходити крізь брами. У великих брамах, які зачинялися на ніч задля безпеки міста, залишали невеличкі двері для купців, які через свої різні обстави не встигали прийти до міста вдень, добираючись до міських воріт уже поночі. Ці маленькі двері у великій брамі звуться «вушком голки».
Верблюд міг пройти крізь такі двері, але лише навколішках і після того, як весь вантаж із нього знімуть. Як на мене, цей образ чудово допомагає збагнути, що саме має на увазі Ісус. До Царства можна увійти лише навколішках і без багажу, із самим лише «заробком» добрих учинків.
фінансово.
Щиро дякуємо!
