Греко-католицький календар
Свв. рівноапп. Кирила й Методія, учителів слов’янських
свщмч. Мокія
Ап. – Ді. 21 зач.; 8, 40-9, 19
40. Филип же опинився в Азоті й по дорозі звіщав Євангелію всім містам, аж поки не прийшов у Кесарію. 1. Савло, іще дихаючи погрозою та вбивством на Господніх учнів, прийшов до архиєрея 2. і попросив у нього листів у Дамаск до синаног, щоб, коли знайде якихнебудь чоловіків та жінок, що тримаються цього визнання, привести їх зв'язаними в Єрусалим. 3. Коли ж він був у дорозі й наближався до Дамаску, зненацька засяяло навкруг нього світло з неба, 4. і він, упавши на землю, почув голос, що говорив до нього: «Савле, Савле! Чого мене переслідуєш?» 5. Він запитав: «Хто ти, Господи?» А той: «Я – Ісус, що його ти переслідуєш. 6. Встань же, та йди в місто, і тобі скажуть, що маєш робити.» 7. А мужі, що йшли з ним, стояли онімілі з дива, бо вони чули голос, але не бачили нікого. 8. Встав Савло з землі, і хоч очі його були відкриті, не бачив він нічого. Тож узяли його за руку і ввели у Дамаск. 9. Був він там три дні невидючим; не їв і не пив нічого. 10. А був у Дамаску один учень, на ім'я Ананія. Господь сказав до нього у видінні: «Ананіє!» Той озвався: «Ось я, Господи.» 11. Тоді Господь до нього: «Встань та йди на вулицю, що зветься Простою, і шукай у домі Юди Савла, на ім'я Тарсянина: он він молиться.» 12. І бачив (Савло) у видінні чоловіка, на ім'я Ананія, як він увійшов і поклав на нього руки, щоб прозрів знову. 13. Ананія ж відповів: «Господи, чув я від багатьох про того чоловіка, скільки він зла заподіяв твоїм святим в Єрусалимі. 14. Та й тут він має владу від архиєреїв в'язати всіх, що прикликають твоє ім'я.» 15. Але Господь сказав до нього: «Іди, бо він для мене вибране знаряддя, щоб занести моє ім'я перед поган, царів, і синів Ізраїля. 16. Я бо йому покажу, скільки він має витерпіти за моє ім'я.» 17. Відійшов Ананія і, увійшовши в дім та поклавши на Савла руки, мовив: «Савле, брате! Господь послав мене, Ісус, що з'явився тобі в дорозі, якою ти йшов, щоб ти прозрів знову і сповнився Святим Духом.» 18. І вмить немов луска з очей йому впала, і він прозрів знову, і зараз же христився. 19. Потім прийняв поживу та покріпився на силах. І перебув кілька днів з учнями, які були в Дамаску;
Єв. – Йо. 23 зач.; 6, 48-53
48. Я – хліб життя. 49. Батьки ваші манну в пустині споживали, – і померли. 50. Це ж хліб, що з неба сходить, щоб той, хто їстиме його, не вмер. 51. Я – хліб живий, що з неба зійшов. Коли хтось цей хліб їстиме, житиме повіки. І хліб, що його я дам, це – тіло моє за життя світу.» 52. Отож юдеї заходилися сперечатись між собою, кажучи: «Як отой може нам своє тіло дати їсти?» 53. А Ісус їм: «Істинно, істинно говорю вам: Якщо не споживатимете тіло Чоловічого Сина й не питимете його кров, не матимете життя в собі.
фінансово.
Щиро дякуємо!
