Роздуми над Словом Божим на четвер Х звичайного тижня
Господь Ісус переводить наш погляд, нашу увагу з зовнішніх вчинків до їхньої внутрішньої причини: за вбивством приховується гнів у серці, який потім перероджується в образливі слова, а ті переростають у бійку і врешті — у вбивство.
«А Я кажу вам, що кожний, хто гнівається на брата свого, підпаде під суд. Якщо хто ж скаже на свого брата: “нікчемо” — той підлягає верховному суду. А хто скаже: “дурню” — той підпадає під вогняну геєну»(Мт 5, 22 – 24). Слово «нікчема» в грецькому тексті вжито в його оригінальному, єврейському або арамейському звучанні — рака. Дослівно: «пуста голова». Можливо цей вислів був настільки «популярний» на Близькому Сході, що навіть при перекладі на грецьку мову слів Спасителя, не було потреб перекладати це «крилате» слово. Етимологія цього слова дуже цікава, воно має спільний корінь зі словом «ракія» — «небесне склепіння, твердь небесна» (якийсь великий простір). Той, хто чув Вчителя з Назарету, не міг не співставити цієї гри слів: Ким для Тебе є брат? Вікном, через яке сяє слава небес, чи «пустою головою»?