Надія на справедливість
Роздуми над Першим читанням на четвер XXVI Звичайного тижня, рік ІІ Іов мовив: «Змилуйтеся, змилуйтеся надо мною, мої друзі, бо рука Божа мене доторкнулась! Чому, як Бог, женетеся за мною, не насичуєтеся моїм тілом? О, якби мої слова були записані, якби вони були вириті на міді! Різцем залізним і олив’яним видовбані у скелі повіки! Я знаю – Захисник мій живе, і останнім він устане над порохом. Позбавлений навіть шкіри, я встану; і в моїм тілі побачу Бога. Я сам Його узрю, очі мої побачать, а не хтось інший; серце у мене в грудях ниє!» Іов 19,21-27 Друзі Іова продовжують старатися якось...
04 Жовтня, 10:01
1927
Роздуми

