Днями Папа Лев XIV застеріг Братство св.Пія Х від незаконних єпископських свячень. Він закликав їх до єдності, однак зауважив, що остаточний вибір залишається за ними самими.
Публіцист і ватиканіст Джордж Вайґель у колонці для First Things аналізує, у чому саме Братство св.Пія Х суперечить католицькому вченню — попри те, що декларує себе як найбільш правовірних католиків.
Святий Престол попередив, що якщо Братство св. Пія X (SSPX) у липні здійснить свячення єпископів без папського мандату, причетні до цих незаконних свячень автоматично (latae sententiae) — тобто самим фактом вчинення своїх дій — будуть відлучені від Церкви.
Можна, і навіть треба сподіватися, що до цього не дійде. Але навіть якщо SSPX в останній момент натисне на гальма і не вчинить формально схизматичних актів, серйозна проблема, яку створює Братство, нікуди не зникне.
Це стало цілком зрозуміло з «Декларації католицької віри, адресованої Папі Леву XIV» від 14 травня, у якій керівництво SSPX, свідомо чи ні, заявляє, що не поділяє віру Католицької Церкви.
Взяти хоча б найперше речення декларації, де SSPX стверджує, що «Господь наш Ісус Христос… хто скасував Старий Завіт, зробивши його остаточно недійсним». Це шокувало би святого Павла, який, б’ючись над заплутаним питанням взаємозв’язку між обраним народом Ізраїля і Новим Завітом, що долучає язичників до Божого плану спасіння, писав під божественним натхненням: «Вони — ізраїльтяни, їм належить усиновлення і слава, і завіти, і законодавство, і богослужба, й обітниці» (Рим 9,4). Не «належали», а «належить». Двома розділами далі Павло наполягає, що «з огляду на вибір Божий, вони улюблені заради батьків, бо дари Божі і покликання незмінні» (Рим 11,28-29). Бог не зрікається своїх обітниць, а Старий і Новий Завіти утворюють єдність, що Церква послідовно стверджує протягом двох тисячоліть. Декларація ж SSPX це заперечує.
Читайте також: Що буде після того, як Братство св.Пія Х вчинить схизматичний акт?
Далі у декларації стверджується, що «кожна людина повинна бути членом Католицької Церкви, щоб спасти свою душу, і є лише одне хрещення як засіб приєднання до неї. Ця необхідність стосується всього людства без винятку і охоплює без розрізнення християн, юдеїв, мусульман, язичників та атеїстів». Таким чином, пекло в уявленні SSPX досить густо заселене, в тому числі вашими друзями і родичами — лютеранами, англіканами, юдеями, мусульманами та невіруючими. Це те саме крайнє перекручування стародавньої максими Extra ecclesiam nulla salus (поза Церквою немає спасіння), за яке у 1953 році був відлучений від Церкви отець Леонард Фіні. Богословське підґрунтя для цього покарання було закладено у заяві Священної Канцелярії (Святого Офісу) 1949 року, затвердженій Папою Пієм XII.
Іронічно, що декларація SSPX стверджує, ніби «заперечення навіть однієї істини віри руйнує саму віру і робить радикально неможливим будь-яке сопричастя з Католицькою Церквою». Проте SSPX, власне, саме це й робить, оголошуючи Божі обітниці єврейському народу «скасованими й остаточно недійсними» і даючи максимально крайнє тлумачення принципу Extra ecclesiam nulla salus. Таким чином SSPX суперечить вченню таких гігантів, як святий Августин і святий Тома Аквінський, папським засудженням янсенізму і вченню Блаженного Пія IX в енцикліці Quanto Conficiamur Moerore про доступність благодаті поза таїнствами.
Уже давно очевидно, що корінь руху, започаткованого архієпископом Марселем Лефевром й успадкованого SSPX, полягав не просто у відкиданні пособорної літургії, а у відкиданні вчення Другого Ватиканського собору про Церкву, спасіння, релігійну свободу, відносини між Церквою та державою, а також відносини Церкви з іншими релігіями. У зв’язку з цим слід пам’ятати, що архієпископ Лефевр підтримував маршала Анрі Петена і колабораціоністський режим Віші у Франції під час Другої світової війни: режим, який докорінно відкидав модерність. Елементи вішизму з часом скотилися у смертоносний антисемітизм, який частково виріс із заперечення 9-11 розділів Послання до Римлян, що їх також заперечує декларація SSPX. Провокувати хай найслабші відголоски тієї нікчемної історії на тлі нинішніх антисемітських безчинств — це, м’яко кажучи, прикро вражає своєю обмеженістю.
У травні один видатний італійський історик, говорячи про єпископські свячення, які SSPX має намір здійснити, і про відлучення, які автоматично настануть після цього, сказав: «Те, що має відбутися в липні, буде не будівництвом мосту, а створенням нової прірви між [світом SSPX] та Святим Престолом». Це щира правда. Однак це станеться лише в тому випадку, якщо понад 700 священників, понад 200 семінаристів і сотні тисяч мирян, пов’язаних із SSPX, продовжуватимуть по-сектантськи пасивно погоджуватися з гетеродоксією керівництва SSPX, чиї претензії на роль єдиних істинних католиків підірвуть церковні мости та утворять подальші прикрі прірви. Люди, які отримують духовну поживу на Месах SSPX, заслуговують на краще.
фінансово.
Щиро дякуємо!
