Нечесний управитель

Роздуми над Словом Божим на п’ятницю ХХХІ звичайного тижня, рік І

«І похвалив пан нечесного управителя за те, що той вчинив мудро, бо діти цього світу мудріші, в їхньому роді, від дітей світла».

Коли я читаю ці слова, то намагаюся збагнути, за що ж був похвалений нечесний управитель. Хвалити його за його нечесність було б якось недоречно… За що ж тоді? Гадаю, йдеться про його спритність виживати у скрутному становищі. Коли управитель зрозумів, що справи кепські і це може коштувати йому життя, він вдався до хитрощів і полегшив життя декільком боржникам…

Коли приглянемося уважно до нинішньої ситуації, до часів, у яких ми живемо, то помітимо, що відтоді нічого не змінилося. «Діти цього світу», аби «утриматися на плаву», мати у житті те, чого вони бажають, здатні на багато хитрощів і численні зусилля. Щоб домогтися успіху та заробити грубі грошенята, чимало людей витрачають купу часу, живуть у рамках суворої дисципліни, мають посекундно розпланований час для розмов, зустрічей, подорожей, відпочинку… Спортсмени, аби осягнути титул чемпіона, також багато в чому собі відмовляють. Усі зусилля вони спрямовують на тренінги і змагання. Я зовсім не збираюся критикувати такий дисциплінований спосіб життя, а тільки прагну звернути увагу на одну таку деталь.

Недавно я прочитав про одного актора, котрий присвячує п’ять годин на день тому, щоб «бути у формі» й гарно виглядати у наступному фільмі. П’ять годин тренінгу щоденно задля мети, яка насправді у цьому житті є минущою… З острахом подумав: а чи я присвячую щодня п’ять годин задля справжньої мети свого життя — для відносин із Богом і життя вічного? Чи присвячую стільки часу молитві та Божому Слову? І взагалі… на що я витрачаю свій час і як це стосується Божого Царства?

Чув про одного хлопця, який, захоплюючись однією з голлівудських кінозірок, вивчив англійську мову, аби поїхати на один з фестивалів, де мав змогу п’ять хвилин поспілкуватися зі своєю улюбленою акторкою… Декілька місяців посиленого навчання заради п’яти хвилин спілкування. Бачу, що шукання шляхів до мрії і запал людей цього світу присоромлює мене — християнина, який не присвячує аж стільки часу й сил для Того, Хто Єдиний може заспокоїти моє серце.

 В Інтернеті щодня можна прочитати про різні шахрайські та корупційні схеми, збудовані для того, щоб обдурити державну податкову інспекцію та приховати справжні прибутки. Коли я про це читаю — думаю: чи витрачаю я стільки само ресурсів і зусиль, щоб обминути пастки Лукавого і зберегти в собі благодать — мій справжній скарб.

Нехай ці слова Спасителя вирвуть із нашого серця банальне і «заспокійливе» мислення — «якось там буде». Адже йдеться не про будь-що, а про ЖИТТЯ ВІЧНЕ, тобто — ПРО ВСЕ.