Римо-католицький календар
Середа ІІ звичайного тижня, рік ІІ
Перше читання
1 Сам 17, 32-33. 37. 40-51
Читання з Першої книги Самуїла.
Тими днями Давид сказав до Саула: «Нехай ніхто не падає духом із-за нього! Слуга твій виступить і буде битися з тим філістимлянином!»
Саул же Давидові: «Не тобі виходити проти цього філістимлянина, щоб із ним битись, бо ти ще хлопець, а він вояк із молодощів».
Давид же сказав: «Господь, який врятував мене з левиних та ведмежих лап, Він врятує мене і з рук цього філістимлянина».
Тоді Саул сказав до Давида: «Іди, й нехай Господь буде з тобою!»
Узяв же Давид в руку палицю, вибрав з потоку п’ять камінців гладеньких, поклав їх у пастушу торбу, що мав при собі, і з пращею в руці почав наближатися до філістимлянина. А філістимлянин також підходив дедалі ближче до Давида, і щитоносець попереду нього. Споглянув філістимлянин і, побачивши Давида, погордував ним, бо був він ще хлопець, русявий, гарний з виду.
Філістимлянин і каже до Давида: «Чи ж я тобі пес, що ти йдеш на мене з палицями?» І прокляв філістимлянин Давида своїми богами. І мовив філістимлянин до Давида: «Ходи до мене сюди, я віддам твоє тіло птицям небесним і польовим звірям».
А Давид відповів філістимлянинові: «Ти йдеш на мене з мечем і довгим списом та коротким. Я ж іду на тебе в ім’я Господа Воїнств, Бога ізраїльських лав, Якого ти зневажив. Сьогодні ж таки Господь видасть тебе в мої руки, я тебе вб’ю, відсічу голову від твого тіла і дам твій труп і трупи філістимлянського війська — таки сьогодні! — птаству небесному й дикому земному звірю, і взнає вся земля, що є Бог у Ізрáїля. І все це зібрання взнає, що не мечем і списом Господь дає перемогу, що війна Йому належить і що Він вас видав нам у руки».
І от як філістимлянин рушив і, йдучи, насувався проти Давида, цей швидко вибіг із лав назустріч філістимлянинові, сягнув рукою до торби, взяв із неї камінь, метнув ним з пращі й поцілив у лоба філістимлянинові. Камінь застряг у нього в лобі, й він упав лицем об землю. Отак Давид подужав філістимлянина каменем і пращею, убив його на смерть: меча ж не було в руках Давида.
Підбіг Давид і, ставши над філістимлянином, ухопив його меча, вийняв з піхви й завдав йому смерть, відтявши йому голову. Філістимляни ж, побачивши, що богатир їхній мертвий, метнулися втікати.
Слово Боже.
Псалом респонсорійний
Пс 144(143), 1. 2. 9-10 (П.: пор. 1а)
Благословенний Бог — моя твердиня!
або: Благословенний Господь — мій притулок!
Благословенний Господь, *
Він — моя Скеля,
що вишколює до бою мої руки, *
а до війни — мої пальці.
Він — моя милість і моя охорона, *
мій притулок і мій визволитель;
щит мій, і на Нього я покладаю надію, *
Він підпорядковує мені народ мій.
Боже, заспіваю Тобі нову пісню, *
на десятиструнному псалтирі Тобі заграю,
що даєш царям порятунок, *
від згубного меча спасаєш слугу свого Давида.
Спів перед Євангелієм
Мт 4, 23
Алілуя, алілуя, алілуя.
Ісус проповідував Євангеліє Царства
та зцілював всяку хворобу в народі.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Мк 3, 1-6
† Читання святого Євангелія від Марка.
Того часу Ісус увійшов знову до синагоги. А там був чоловік, який мав всохлу руку. Тож стежили за Ним, чи зцілить його в суботу, щоб Його звинуватити. І каже чоловікові, який мав суху руку: «Стань посередині». А їх запитує: «В суботу дозволено робити добро чи робити зло, душу спасти чи погубити?» Вони ж мовчали.
І, обвівши їх гнівним поглядом, глибоко засмучений скам’янілістю їхніх сердець, Він каже чоловікові: «Простягни руку!» Той простягнув — і рука його відновилась.
І вийшли фарисеї, і відразу ж разом з іродіянами зібрали раду проти Нього, як би це Його погубити.
Слово Господнє.
Біблійні роздуми:
Жест Ісуса (о. Роман Лаба OSPPE)
Сухорукий (о. Роман Лаба OSPPE)
Простягни свою руку (Слово між нами)