Перше читання: Рт 1, 1. 3-6. 14б-16. 22
За часів, коли правили судді, настав у краю голод, і один чоловік з Вифлеєму Юдейського пішов жити в Моав-край, сам він, жінка його й двоє його синів. Згодом помер Елімелех, чоловік Ноеми, і вона лишилася сама з двома синами. Одружились вони з моавитянками; одній було на ім’я Орпа, а другій – Рута. І жили вони там трохи не 10 років. Але згодом померли й вони обидва, Махлон і Кілйон, і лишилась вона сама по смерті обох синів і свого чоловіка. Тоді вибралася жінка з невістками в дорогу додому, з Моав-краю, бо почула в Моав-Краї, що Господь змилосердився над своїм народом і дав йому хліб. Орпа поцілувала на прощання свою свекруху, а Рута зосталася з нею. Ноема й сказала: «Бачиш, твоя братова повернулась до свого народу й до свого бога; вертайсь і ти слідом за братовою». Але Рута їй відказала: «Не силуй мене покидати тебе й не йти за тобою: куди-бо підеш, туди й я, і де житимеш ти, там і я; твій народ буде моїм народом, і твій Бог моїм Богом». І повернулись Ноема, а з нею Рута, її невістка, моавитянка, що прийшла з моавських піль, і прибули вони у Вифлеєм, саме на початку ячмінних жнив.
Пс 146(145), 5-6аб. 6в-7. 8-9а. 9бв–10 (П.: пор. 1)
Слав, моя душе, Господа святого
Щасливий той, кому Бог Якова подає допомогу,
в кого надія на Господа, Бога свого,
що створив небо й землю,
море – й усе, що є в них.
Він вірність береже повіки.
Що пригнобленому чинить правосуддя,
що дає хліб голодним.
Господь визволяє в’язнів.
Господь відкриває сліпим очі,
Господь випростовує похилих,
Господь праведників любить.
Господь захожих захищає.
Підтримує сироту й удову, –
дорогу ж нечестивих відвертає.
Господь буде царем повіки,
твій Бог, Сіоне, по всі роди.
Євангеліє: Мт 22, 34-40
У той час, коли фарисеї довідались, що Ісус замкнув уста садукеям, вони зібралися разом, і один з них, законовчитель, запитав, випробовуючи Його: Учителю, яка заповідь найбільша в Законі? Він же сказав йому: Любитимеш Господа Бога свого всім своїм серцем, і всією своєю душею, і всією своєю думкою! Це – перша і найбільша заповідь. Друга – подібна до неї: Любитимеш свого ближнього, як самого себе! На цих двох заповідях тримається весь Закон і Пророки. Слово Господнє.
Коментар: о. Олег Сартаков
«Люби Господа, Бога твого, всім твоїм серцем, усією твоєю душею і всією думкою твоєю. Люби ближнього твого, як себе самого.»
Секрет постійної і глибокої радості Священика з Арса був в тому, що завжди любив Бога: «Добрий Бог – це радість для тих, хто його любить.» Жан Марія розумів страждання як прекрасний привід слідувати за Ісусом і страждати, як Він страждав в ім’я порятунку людей. Він хотів врятувати душі разом з Христом, беручи на свої плечі свій щоденний хрест. Він учив: «Хочеться нам цього чи ні, нам все одно доведеться страждати. Лише одні люди страждають як добрий розбійник, а інші – як злий. Перший зміг змиритися із стражданнями собі на благо, а другий – загинув у жахливому відчаї. Тож є два способи страждати: люблячи і не люблячи. Святі страждали з терпінням, коханням і завзятістю, тому що любили. А ми страждаємо із злістю, тягарем і втомою, тому що не любимо. Якби любили Бога, то були б щасливі страждати за любов Того, Хто бажав страждати ради нас».
фінансово.
Щиро дякуємо!
