Габіт не робить когось монахом… але сприяє богопосвяченості

Чернечий габіт — це зовнішній знак, який дозволяє розпізнати богопосвячену особу.

Може здаватися, що монаше вбрання постало або випадково, або з якихось естетичних потреб. Це величезна помилка! Дивовижно, якого великого значення надано кожній подробиці — кольору, матерії, крою…

Кожний орден і згромадження можна розпізнати за їхніми габітами — з огляду на різні елементи, з яких це вбрання складається: види туніки, скапулярій, каптур, плащ або шнур… Колір теж має велике значення, бо зазвичай він пов’язаний з ідеалами ордену чи згромадження.

З історії Церкви можна довідатися, що від найперших днів християнства були такі, що віддалялися в пустелю, щоби провадити життя, сповнене зречень і молитви. Вони жили у відосібненні, бідно вдягалися, носили сутани — тобто одяг, що сягав по п’яти; часто пустельники мешкали в печерах. Їх називали анахоретами. Це грецьке слово (на початках християнства головувала грецька мова, а не латина), яке означає «відлюдник, той, що відійшов, віддалився, відступив — від  ἀναχωρέω, анахорео, «віддалятися». З тих часів характерні ознаки богопосвяченості стали свого роду нагадуваннями про вічність, про першість Бога в нашому житті. Наприклад, сам факт, що ми побачимо черницю, яка йде вулицею, вбрана в габіт, скеровує наші думки до Бога і (або) Церкви.

Смирення і чернечий габіт

Хоча це вбрання і змінилося з плином часу — загалом беручи, простий і строгий габіт зберіг свою первісну форму. Однак ордени та згромадження мають різні деталі або «аксесуари», які роблять габіти відмінними.

Спершу всі габіти були виготовлені з простих тканин. То був символ смирення й умертвіння, зокрема тому, що шорстка вовняна тканина часто натирала шкіру. Деякі згромадження надалі користуються таким самим одягом, тоді як інші підлаштувалися під сучасність, базуючись на принципах Другого Ватиканського Собору.

Бенедиктинці

Бенедиктинців називають «чорними монахами», бо вони носять чорний одяг, перев’язаний шкіряним поясом. Вони можуть носити чорний загострений каптур, з’єднаний зі скапулярієм — широкою тканинною стрічкою, що звисає спереду і ззаду, яку носять під час урочистих обітниць та важливих життєвих подій.

Оліветинці

Хоча бенедиктинці зазвичай носять чорний одяг, та є виняток, який виник в Італії. На початку XIV століття в Сієні, за ініціативою св.Бернарда Толомео, було засновано бенедиктинське відгалуження — Конгрегація Святої Марії Монте-Олівето. Ці монахи дотримуються Правила св.Бенедикта, але носять білий одяг. Їх називають оліветинцями, або білими бенедиктинцями (згадуючи орден, від якого вони походять), або ще «білими монахами».

Цистерціанці

Ще одна реформована гілка бенедиктинців, що дотримується Уставу св.Бенедикта. Цистерціанці прийняли інший одяг, щоб відрізнитися. Вони носять білий вовняний одяг (тому їх теж іноді називають «білими ченцями» або «білими бенедиктинцями»), але поверх білого габіту мають чорний скапулярій, підперезаний шкіряним поясом. Під час праці та молитов надягають каптур — це жест, що виражає їхню відданість тому, чим вони в цю хвилину зайняті.

Домініканці

Як і францисканці, це жебручий орден, який тісно співпрацює з суспільством. Їхні габіти складаються з трьох основних елементів: білого габіта й туніки, що стягуються шкіряним поясом, і нагрудника — широкого заокругленого шматка тканини, що спадає на груди і плечі. Від XV століття частиною їхнього одягу є розарій, причеплений до пояса. Іноді вони носять зверху чорний плащ (каппу) з каптуром, такої самої форми, що й основна туніка.

Францисканці

Чорний, сірий, темно-коричневий, світло-коричневий, синій — кольори францисканського одягу змінювалися протягом століть, залежно від звичаїв та країн. Одяг святого Франциска був соціальним і моральним символом. Груба туніка символізувала бідність. Сьогодні францисканський габіт виглядає так само, як і колись, найчастіше — темно-коричневий. В Ордені Братів Менших (Обсервантів) носять закруглений каптур, тоді як в Ордені Братів Менших Конвентуальних носять подвійний каптур, а капуцини мають видовжений загострений каптур. Одяг зав’язується білим шнуром із трьома вузлами, що символізують обітниці послуху, цнотливості й бідності. Цих братів часто можна побачити в сандалях.

Францисканці Непорочної

Ці монахи вирізняються небесно-блакитним або світло-блакитним одягом із каптуром, вони підперезані шнуром. Францисканці Непорочної також носять сандалі, на боці мають розарій і ще Чудотворний медальйон на шиї. Орден був заснований 1970 року як реформована гілка конвентуальних францисканців.

Кармеліти

Згідно з давніми джерелами, перші монахи на горі Кармель у Святій Землі носили коричневі, сірі або чорні туніки. Поверх них вони вдягали білу (іноді коричневу або чорну) накидку. Традиція свідчить, що після завоювання Святої Землі мусульмани заборонили монахам Кармелю носити білі шати, бо цей колір вони вважали своїм. Тому монахи почали використовувати плащі інших кольорів. Сьогодні їхній одяг складається з коричневої туніки, шкіряного пояса, накидки й каптура — все коричневого кольору. У більш важливих випадках кармеліти надягають білий плащ із каптуром.

Картузіанці

Їхній одяг складається з білої туніки, білого шкіряного пояса та характерного скапулярія (який картузіанці називають куколем, від латинського cuculla — каптур), бо він закінчується довгим капюшоном. Куколь з’єднаний з боків двома смужками тканини. Залишився як знак східного монашества (що можна побачити, зокрема, в кардинальському куколі Миколи Бичка. — Прим. ред.)

Норбертинці

Норбертинці (за ім’ям засновника — св.Норберта з Ксанте), або премонстранти (за назвою місця заснування — Премонтре) теж носять білий вовняний одяг, мають білий пояс, а також скапулярій з каптуром і мантію — все білого кольору.

Тринітарії

Вони носять білий габіт із чорним шкіряним поясом і скапулярій з нашитим на ньому червоно-синім хрестом. Орден Пресвятої Трійці був заснований у ХІІ столітті для викупу християн із мусульманського полону.

А інші кольори бувають?

Бувають. Загалом чернече вбрання, оскільки походить від найдешевших — тобто грубих і невибілених — тканин, має основні кольори: чорний, коричневий, сірий, потім також білий нефарбований. Вони варіюються, як можна побачити, у комбінаціях тунік і скапуляріїв, поясів або каптурів. Але бувають і кольорові габіти, зокрема у згромаджень, ближчих до сучасності за часом їх створення. Жіночі згромадження, а особливо марійні, часто використовують синій і блакитний для габітів своїх черниць (наприклад, Служебниці Святого Духа), а сестри-ораторіанки носять червоні габіти, бо їхня харизма — прославляти Пресвяту Кров Христа. Сестри Служебниці Святого Духа від Вічної Адорації мають рожеві габіти. Натомість сестри створеного за видіннями Сестри Фаустини згромадження Спільноти Божого Милосердя мають білі туніки з червоним вельоном.

Тканина

Ношення габіту означає прийняття чернечого правила і включення в місію свого ордену чи згромадження. Досвід особистої зустрічі і стосунків із Богом відлунює в глибині серця консекрованої особи, кличучи її до трансцендентних вимірів. Габіт їй нагадує про ці пошуки. Вартість тканини, матеріалу, наближає її до думок про майбутнє жадане щастя.

Сестри Непорочного Серця Пресвятої Діви Марії мають два кольори габітів: чорний на зимовий час і сіро-блакитний на літо.

Колір

Колір, у своєму повному вимірі, зміцнює прийняття двох рівнів життя богопосвяченої особи: тіні, де відчувається щастя, і світла, яке дає цим щастям насолоджуватися.

Богопосвячена людина, за своїм звичаєм, не робить нічого іншого, як тільки живе словами Господа Ісуса: «І про одежу чого ж вам клопотатись? Гляньте на польові лілеї, як ростуть вони: не працюють і не прядуть. Та Я кажу вам, що й Соломон у всій своїй славі не вдягався так, як одна з них. І коли зілля польове, яке сьогодні є, а завтра вкидають його до печі, Бог так одягає, то чи не багато більше вас, маловірні?» (Мт 6, 28‑30).

Переклад CREDO за матеріалами: Матильда Латорре, Aleteia