Перше читання: 1 Сол 2, 9-13
Згадайте, брати, нашу працю та труднощі: ніч і день ми працювали, щоб не обтяжити когось із вас, і проповідували вам Боже Євангеліє. Ви та Бог свідки, які святі, праведні та непорочні були ми для вас, котрі повірили. Ви знаєте, як кожного з вас, немов батько своїх дітей, ми просили, вмовляли і свідчили вам, щоб ви гідно ходили перед Богом, Який покликав вас у Своє Царство і славу. Тому ми постійно дякуємо Богові за те, що ви, прийнявши почуте від нас Слово Боже, сприйняли його не як людське слово, а як істинно Боже Слово, яке й діє у вас, віруючих.
Пс 139 (138)
Бог моє серце дослідив і знає
Куди мені піти від духу Твого?
Куди мені втекти від обличчя Твого?
Зійшов би я на небо – Ти там єси,
ліг би я у шеолі – і там Ти.
Взяв би крила зірниці,
осівся б на край моря, –
і там Твоя рука мене б водила,
і Твоя десниця мене б тримала.
Сказав би я: «Принаймні тьма нехай мене покриє,
і світло, неначе ніч, мене сповиє», –
та навіть темрява для Тебе не занадто темна;
і ніч, немов день, світить.
Євангеліє: Мт 23, 27-32
У той час Ісус промовив такими словами: «Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, бо ви подібні до гробів побілених, які ззовні видаються гарними, а всередині повні мертвих кісток і всякої нечистоти. Так і ви ззовні видаєтеся людям праведними, а всередині повні лицемірства й беззаконня. Горе вам, книжники та фарисеї, лицеміри, бо будуєте гробниці пророкам і прикрашаєте пам’ятники праведникам, і кажете: Коли б ми жили в дні наших батьків, то не були б їхніми спільниками в пролитті крові пророків! Отак свідчите самі собі, що ви є синами тих, хто вбивав пророків. Тож виповніть міру беззаконня ваших батьків».
Коментар: о. Олег Сартаков
Якби ми жили за батьків наших, ми не були б причетні з ними крови пророчої. Фантазер і лицемір є той, хто живе минулим або майбутнім. Адже поки турбується про те, чого «вже» або «ще» немає, втрачає те, що має, а вірніше те, що йому здається, що має: реальне життя. Такий не живе життям, бо тільки в житті є Живий Бог. Добре, що приходить розчарування, бо розчарованого можна запитати: хто ж тебе зачарував, що живеш такими маревами? Як поєднаєш в твоїй душі впевненість у власній бездоганності, причетність до гіркої долі Пророків з твоїм жадібним старанням про благополуччя і пихатий успіх в житті, чим власне святі знехтували? Святий Жан Марія Віанней каже, що однозначно «гріх – це кат Доброго Бога і вбивця душі… Як ми можемо образити Бога, Який робив нам лише добро і радувати диявола, який заподіював нам лише зло?! Яка дурість! Гріх – це те, що виманює нас з Раю і кидає в пекло. І це ми любимо?! Яка дурість! Якщо ми добре подумаємо про все це, то відчуємо такий живий страх до гріха, що не зможемо його зробити».
фінансово.
Щиро дякуємо!
