Традицію вшанування Фатімської Богородиці, мабуть, мають чимало міст і сіл в усьому світі. Вже не один рік її вшановують і в Чернівцях: від травня до жовтня тут відбуваються спеціальні Фатімські чування. Фігуру Діви Марії прикрашають трояндами і роблять урочисту ходу навколо римо-католицького храму. Так на Буковині віддають свою пошану об’явленню Божої Матері у Португалії.
Із цифрою «13» люди пов’язують чимало містичних оповідань, і багато хто ставиться до цього числа насторожено та обережно, вважаючи його нещасливим. Але це – не про більшість християн усього світу, і насамперед не про католиків. Для них у «13-му» – зовсім інше значення. Люди вважають, що Богородиця дала світові ще одну надію, коли з’явилася 13 травня 1917 р. трьом маленьким пастушкам у португальському містечку Фатімі. На знак цієї великої події люди у різних країнах по-своєму віддають шану Матері Божій Фатімській. А ще нині у багатьох оселях можна побачити її фігуру – у біло-блакитних шатах, часом із золотою короною на голові.
У Садгорі, в одному з районів м.Чернівці, у римо-католицькому храмі Святого Архангела Михаїла, теж є така невелика статуя і своє пошанування Богородиці. Вже не один рік кожного тринадцятого числа місяця тут збирається багато священиків і вірних на спеціальні Богослужіння, які звуться Фатімськими чуваннями. До цього дня особливо готуються парафіяни, прикрашаючи фігуру Діви Марії живими трояндами. А під час самих чувань люди несуть її навколо церкви, промовляючи молитву Розарію.
Щоправда, у садгірському храмі є аж три статуї Богородиці, одна з яких – на подвір’ї, в оточенні маленьких різнобарвних кущиків і квітів. Як зауважує настоятель храму о. Кшиштоф Сапальський, тут не випадково виник цей маленький куток, присвячений Марії. Адже саме на цьому місці закопано рештки розбитого вівтаря з вірменської церкви.
Храм Святого Архангела Михаїла вважається найдавнішою культовою спорудою Садгори. Його збудували ще XVIII ст. Старожитці розповідають, що у святині був унікальний орган, на якому грав якийсь горбатий чоловік. А те, що це не просто бувальщина, підтверджує і відома українська письменниця Софія Майданська, котра виросла у Садгорі. Органіста з місцевого храму вона називає найяскравішим спогадом свого дитинства: у будні він возив на мотоциклі школярів, а в неділю грав на органі. «Коли я навчалася в музичній школі, – пригадувала якось Майданська, – на перерві між хоровими годинами бігала до храму, піднімалася сходами, і органіст дозволяв мені вдарити декілька нот на мануалах». У 60-ті роки, коли святиню перетворили на продуктовий склад, цінний музичний інструмент безслідно зник…
Про сучасне вшанування Богородиці в Чернівцях настоятель розповідає так: «Все починалося саме із Садгори. Кілька років тому фігурка Фатімської Богородиці була у парафіян садгірської греко-католицької церкви. Але не перебувала у церкві, а, так би мовити, мандрувала домівками. Пізніше я взяв її на деякий час до нашого храму, аби й наші парафіяни мали змогу помолитися перед нею. А п’ять років тому ми вперше зробили Фатімські чування – зі Службою Божою, піснями й урочистою ходою. Тоді це саме збіглося із 25-річчям понтифікату Йоана Павла II. Зараз у нас вже є своя фігурка Фатімської Богородиці, яку нам спеціально привезли з Португалії.
Свою історію має у храмі ще одна статуя Богородиці – Лурдська. Вона найбільша за розміром, і так називається на знак ще одного відомого паломницького центру, містечка Лурд у Франції.
– На початку ми думали зробити тут такий само грот із каміння, як і в самому Лурді, – зізнається настоятель. – Але коли я приїхав 2001 р. працювати до Чернівців, то храм у Садгорі був ще занедбаний, ми тут все переробляли, починаючи від електрики. Тому все каміння пішло на будівельні роботи. Коли я відпрацював у Польщі три роки священиком, то мене вже мали переводити на якесь інше місце: у нас така традиція. Я поїхав до владики і сказав, що хотів би поїхати в Перу. А він мені: «Перу буде потім, а зараз треба їхати до України». Це, до речі, було саме у той час, коли Папа Римський відвідав Україну. Моя родина була дуже засмучена, бо Україну всі ще асоціювали з Радянським Союзом. Але зараз я вже й сам не можу поїхати з Чернівців, бо запланував собі тут ще дуже багато роботи…»
Вшанування Божої Матері у Садгорі завершується 14 жовтня великою ходою зі свічками – від храму вулицями до церкви Покрови Пресвятої Богородиці. Чимало людей жодного разу не пропускають Фатімські урочистості. Можна сказати, для багатьох християн з Чернівців і довколишніх місцевостей це стало гарною традицією.
фінансово.
Щиро дякуємо!
