Учительський Уряд Церкви звертається до всіх, хто шукає істину – до віруючих і невіруючих: про це на аудієнції в п’ятницю, 15 січня говорив Папа Бенедикт XVI учасникам пленарної асамблеї Конгрегації віровчення.
Папа підкреслив, що першочерговим завданням Наступника Святого Петра є забезпечення єдності віруючих: «Стверджувати братів у вірі, оберігаючи їх єдність у сповіданні розп’ятого і воскреслого Христа, – це перша і основна місія, довірена йому Ісусом. Мова йде про служіння, від якого залежить результат євангелізаційної діяльності Церкви до кінця часів».
Папа сподівається, що «будуть подолані доктринальні перешкоди, які, як і раніше, залишаються на шляху Братства Св. Пія X до повноти спілкування з Церквою». Разом з тим, Святий Отець схвалив зусилля Конгрегації віровчення, спрямовані на «повну інтеграцію» в Католицьку Церкву груп та окремих віруючих, що раніше належали до Англіканства: «Тверда схильність цих груп до істини, отриманої від Христа і сформульованої Учительством Церкви, ні в якому разі не суперечить екуменічному руху. Навпаки, вона виявляє його остаточну мету: досягти повної і видимої єдності учнів Господа».
Значний внесок робить Конгергація віровчення і в розвиток біоетики, прикладом чого може слугувати публікація в 2008 році керівництва “Dignitas personae”. Обговорюючи такі актуальні і делікатні теми, як репродуктивна медицина і експерименти на ембріонах, Керівництво підкреслює значимість «поваги, обов’язкової по відношенню до кожної людської істоти в усі періоди її життя».
«Тим самим Учительство Церкви прагне внести свою лепту у виховання совісті не тільки вірних католиків, – продовжив Папа, – але і всіх тих, хто шукає істину і хоче прислухатися до аргументів віри, та й самого розуму. Пропонуючи моральну оцінку біомедичних досліджень людського життя, Церква черпає як зі світла розуму, так і зі світла віри, тримаючись притому переконання, що «все людське не просто приймається і шанується Церквою, але також очищається, піднімається і вдосконалюється нею» ».
Саме в цьому ключі, – сказав Понтифік, – слід відповідати тим, хто вважає, ніби віра перешкоджає свободі і наукового пошуку. Все це – лише стереотип, який заважає об’єктивному сприйняттю дійсності. Подібний менталітет зводиться до того, що істину хочуть замінити «консенсусом», яким, однак, легко маніпулювати. Між тим, християнська віра проливає світло і на етико-філософську проблематику – не нав’язуючи готових рішень конкретних проблем, як, наприклад, пов’язаних з сучасними біомедичними експериментами, але розкриваючи моральні перспективи, усередині яких людський розум самостійно зможе знайти правильні відповіді.
Святіший Отець зазначив, що основні істини християнського Одкровення дають ключ до розуміння біоетичної проблематики. Серед них – «цінність людського життя, нерозривний зв’язок аспектів статевого єднання і дітонародження, а також центральна роль сім’ї, заснованої на шлюбі між чоловіком і жінкою». На переконання Папи, до такого світосприйняття можна прийти і шляхом висновків людського розуму, незалежно від віри, однак за умови поваги до природного морального закону. Останній не належить виключно християнства чи релігії взагалі, однак християнське Одкровення і розуміння людини у світлі таємниці Христової допомагає людському розуму збагнути сенс природного закону. Саме він стає підставою для діалогу з усіма людьми, зацікавленими в пізнанні істини, як і з усім світовим співтовариством; саме він волає до совісті й відповідальності законодавців.
За матеріалами: Sibcatholic.ru