Шлях істинної любові

Слуги Хреста

Молитви Хресної Дороги Йоана Павла ІІ та Бенедикта ХVІ

Кайрос, Київ, 2006. – 52 с.

Хресна Дорога – це шлях забуття самого себе, тобто шлях істинної любові..

Самого лише почуття замало. Хресна Дорога повинна бути школою віри.

Допоможи мені супроводжувати Тебе не тільки шляхетними думками, але пройти Твій шлях серцем і конкретними вчинками повсякдення.

Вчини, щоби ми йшли біля Тебе, не обмежуючись виявами співчуття.

Звільни нас від страху бути висміяними, від побоювання, що наше життя вислизне з наших рук, якщо не будемо хапати все, що воно нам дає.

Зміцни в нашому житті тендітний голос сумління, що є Твоїм голосом. Поглянь на мене так, як Ти поглянув на Петра після зречення Тебе. Вчини, аби Твій погляд пройняв наші душі й указав напрямок у нашому житті.

Допоможи нам турбуватися про ближнього, що страждає, навіть тоді, коли цей заклик суперечив би нашим планам і бажанням. Допоможи нам побачити, що можливість участі в хресті інших – це благодать.

Відтисни своє Обличчя в наших серцях так, щоби ми могли зустріти Тебе і показати Твій образ світові.

Великої П’ятниці 1999 р. Папа Йоан Павло ІІ провів Хресну Дорогу в Колізеї. 2005-го цю Хресну Дорогу провів кардинал Йозеф Рацінгер. Два тижні потому він виголошує проповідь на похороні Йоана Павла ІІ, ще через 10 днів проповідує на відкритті конклаву, і вже наступного дня стає Папою Бенедиктом ХVI.
Збірка «Слуги Хреста», яка містить роздуми та молитви двох великих понтифіків, дає нам шанс прочинити двері до духовного виміру цих значних подій нещодавнього минулого Церкви.
Згадуючи останній зойк Христа: «Отче, у Твої руки віддаю дух мій», Йоан Павло ІІ, який, як знаємо, незадовго по тому й сам відійде у вічність, прагне вкласти до уст цілого людства ці слова, які «не тільки завершують, але й водночас відкривають майбутнє». Папа вболіває за світ, відкуплений Господньою Кров’ю, і ввіряє його Христові та Його Церкві.

У контексті подальших подій, можна побачити, що майбутній Папа, кардинал Рацінгер, в своїх роздумах ніби підхоплює від свого великого попередника спрямування думки, велич місії, й, власне, … людство. Тепер він 2005-го провадить Хресну Дорогу, яка, на його думку, єднає народну побожність і Таїнство в одне ціле й веде до самого серця євхаристійної таємниці. Головною думкою розважання він обирає тему «пшеничного зерна, що падає на землю, щоби принести рясний плід (Йн 12,24)». Перед Божим Сином, Який страждає, Рацінгер говорить про вміння вшановувати обмеження й помічати поверховість матеріальних речей, просить Господа про допомогу у викритті спокус та спустошливих ілюзій, молиться за нашу зрілість та дієвість нашої віри.