Римо-католицький календар:
IV Неділя Великого Посту (Laetare), рік В
Перше читання
І Н 5, 9а. 10-12
Читання з Книги Ісуса Навина.
Тими днями сказав Господь Ісусові Навину: «Сьогодні Я зняв з вас єгипетський сором».
І отаборилися сини Ізрáїля в Гілгалі; на чотирнадцятий день першого місяця ввечері вони святкували Пасху на степах єрихонських. На другий день після Пасхи їли вони з урожаю тієї землі: неквашений хліб та пряжене зерно того самого дня. І від наступного дня, як вони стали їсти з урожаю землі, перестала падати манна. Не було в синів Ізрáїля більш манни, і вони харчувались того року з плодів Ханаан-землі.
Слово Боже.
Псалом респонсорійний
Пс 34(33), 2-3. 4-5. 6-7 (П.: пор. 9а)
Скуштуйте й взнайте, як Господь наш добрий.
або: Скуштуйте і побачите, який солодкий Господь.
Благословлятиму Господа в кожному часі, — *
хвала Його на моїх устах постійно.
Господом хвалитися душа моя буде. *
Хай почують лагідні і звеселяться.
Звеличуйте Господа зі мною, *
тож разом Його Ім’я будемо прославляти.
Я шукав Господа, і Він до мене відізвався, *
і визволив мене від усіх моїх страхів.
Погляньте на Нього і просвітіться, *
і не будуть засоромлені обличчя ваші.
Цей убогий заволав — і почув Господь його, — *
Він спас його від всякого горя.
Друге читання
2 Кор 5, 17-21
Читання з Другого послання святого апостола Павла до корінтян.
Брати! Хто в Христі, той нове творіння; давнє минуло, — ось постало нове!
Все — від Бога, який примирив нас із собою через Христа і дав нам служіння примирення. Адже Бог у Христі примирив світ із собою, не зараховуючи їм їхні переступи, і доручив нам слово примирення. Отже, ми — посли від імені Христа, і тому наче сам Бог просить через нас. Від Імені Христа благаємо: примиріться з Богом! Того, хто не знав гріха, Він зробив за нас гріхом, щоб ми в Ньому стали Божою праведністю.
Слово Боже.
Спів перед Євангелієм
Лк 15, 18
Хвала Тобі, Христе, Царю вічної слави.
Встану, піду до свого батька і йому скажу:
«Батьку, я згрішив перед небом і перед тобою».
Хвала Тобі, Христе, Царю вічної слави.
Євангеліє
Лк 15, 1-3. 11-32
† Читання святого Євангелія від Луки.
Того часу наближалися до Ісуса всі митники та грішники, щоби послухати Його. І нарікали фарисеї та книжники, говорячи, що Він грішників приймає і разом з ними їсть.
А Він розповів їм ось таку притчу, кажучи: «Один чоловік мав двох синів. І молодший з них сказав батькові: “Батьку, дай мені належну частину майна». І він поділив між ними майно.
І по небагатьох днях зібравши все, молодший син подався до далекого краю і там розтратив своє майно, живучи розгульно. Як витратив усе, настав великий голод у тому краї, і він став бідувати. Пішов він та й пристав до одного з громадян тієї країни, а той послав його на свої поля пасти свиней. І бажав він насититися стручками, які їли свині, але ніхто йому не давав.
Прийшовши до себе, він сказав: “Скільки наймитів мого батька мають у надлишку хліба, а я тут гину з голоду. Встану, піду до свого батька і скажу йому: “Батьку, я згрішив перед небом і перед тобою і вже не гідний зватися твоїм сином; прийми ж мене як одного з твоїх наймитів”. Тож він, підійнявшись, пішов до свого батька.
Коли він був ще далеко, батько побачив його й змилосердився; побігши, кинувся йому на шию і поцілував його. А син сказав йому: “Батьку, я згрішив перед небом і перед тобою; я вже не гідний зватися сином твоїм”. Та батько сказав своїм слугам: “Негайно принесіть найкращий одяг і зодягніть його, дайте перстень йому на руку і сандалі на ноги; приведіть відгодоване теля та заколіть; будемо їсти й веселитися, бо цей син мій був мертвий — і ожив, пропав — і знайшовся”. І почали веселитися.
А його старший син був на полі. Коли, ідучи, наблизився до хати, почув співи й танці. Закликавши одного із слуг, він розпитував, що б це воно було. Той сказав йому: “Твій брат повернувся, і твій батько заколов відгодоване теля, бо здоровим його прийняв назад”. Тож він розгнівався і не хотів увійти.
А його батько вийшов і вмовляв його. Та він у відповідь сказав своєму батькові: “Ось, стільки років я тобі служу, ніколи не переступав твоєї заповіді, а ти мені ніколи не дав і козеняти, щоб я повеселився з моїми друзями. Коли ж цей син твій, який розтратив твоє майно з блудницями, повернувся, ти заколов йому відгодоване теля”.
А той відказав йому: “Дитино, ти завжди зі мною, і все моє — твоє. Тут треба таки веселитися і радіти, бо цей брат твій був мертвий — і ожив, пропав — і знайшовся”».
Слово Господнє.
Біблійні роздуми:
Чому ці люди хочуть мати «родове прокляття»? (о. Микола Мишовський)
Наймит чи син? (о. Роман Лаба OSPPE)
Слухати чи нарікати? (курс «Дабар»)
Три шляхи на роздоріжжі (Слово між нами)
фінансово.
Щиро дякуємо!
