У Великодній понеділок, 5 квітня, у Кам’янець-Подільському храмі св. Миколая єпископ Кам’янець-Подільської дієцезії Леон Дубравський рукоположив на дияконів двох братів ордену отців Паулінів: бр. Олександра Кушлака OSPPE та бр. Павла Томашевського OSPPE.
На рукоположення прибули отці-пауліни з різних міст України, приїхали священики, друзі та рідні з Дунаївець – рідного міста бр. Олександра, з с. Жовтневе прибули рідні бр. Павла, а також монахині та вірні.
«Це молоді орлята, які тільки починають свій політ, – сказав на початку Меси єпископ Леон Дубравський, – Адже дияконат – це перший ступінь священства.»
Настоятель церкви св. Миколая єпископа Мірри о. Ян Станкєвіч OSPPE подякував владиці та висловив сподівання, що через рік у цьому ж храмі брати будуть рукоположені у священиків.
«Дякую Господу, що син дійшов до свячень, а особливо дякую своїй матері, яка навчила його молитись», – сказала Галина Леонідівна Кушлак, мати нововисвяченого диякона Олександра.
Єпископ Леон подарував батькам дияконів розарій та закликав їх щодня молитись за своїх дітей:
«Відбудувати храм – дуже важлива справа, але набагато важливіша – відбудовувати душу людини. Бог покликав ваших синів відновлювати людські душі. Моліться за них постійно, аби вони витривали у своєму покликанні.»
До рукоположень брати готувались сім років: спочатку рік кандидатури в Україні, потім стільки ж новіціяту у Польщі та 5 років навчання у Вищій Духовній Семінарії отців Паулінів у Кракові (Польща).
«Знаєте, як буває, коли ти щасливий і хочеш поділитись своїм щастям з іншими? Я можу так сказати про себе – мені хочеться всім розповідати про Бога, – розказав CREDO диякон Олександр Кушлак OSPPE. – До ордену я пішов у 21 рік, але про покликання до священства думав ще з 9 класу. Вже й тоді знав, що хочу бути монахом, а не дієцезіяльним священиком. Про паулінів мені розповідала знайома, що живе у Польщі. Вони мені так подобались – гарний білий одяг… Правда, я спочатку думав, що назва згромадження походить від слова «павлін», а не від св. Павла Першого Пустельника. Мені дуже подобається харизма ордену: життя у зосередженні та особлива марійна побожність. Коли я дізнався, що пауліни є у Кам’янці-Подільському, то вирішив, що це знак від Бога. Я на той час уже відслужив у війську та працював.»
«В 16 років я вже знав, що хочу бути священиком, але не думав, що піду до паулінів. Тим більше, що не люблю білого кольору – він дуже легко забруднюється, – поділився з СREDO диякон Павло Томашевський OSPPE, – Проте найважливіше і першочергове моє бажання – служити Богові та людям, адже «жнива великі, а робітників мало».
Після Меси єпископ Леон уже традиційно жартома почав шукати кандидатів у семінарію серед найменших вірян і заохочувати подружжя народжувати побільше дітей. Для цієї благородної місії владика благословив навіть дві пари – родичів нововисвячених дияконів: «благословляю на другу, третю та четверту дитину, а ще краще – на близнюків», – і навіть прийняв замовлення на братика чи сестричку у племінниці диякона.