19 квітня 2005 року, о 17.50 римського часу, з комина над Сикстинською каплицею у Ватикані, піднявся в небо білий дим, звіщаючи світові про те, що кардинали, зібрані на конклаві, обрали 265-го наступника святого Петра.
Через неповну годину площа Святого Петра заповнилася вірними, які збігалися сюди з усіх кінців міста, а о 18.43 вони гучними оплесками зустріли появу у лоджії базиліки Святого Петра кардинала-протодиякона Хорхе Артуро Медіна Естевеса, який промовив: «Annuntio vobis gaudium magnum; habemus Papam» (Звіщаю вам велику радість: маємо Папу), а далі повідомив, що ним обрано кардинала Йозефа Рацінгера, який обрав ім’я Бенедикт XVI. Опісля Святіший Отець уділив своє перше благословення Urbi et Orbi (місту Римові та світові).
Бенедикту XVI випало непросте служіння, яке також неодноразово було позначене незрозумінням, перекрученням його слів, відвертими атаками та провокаціями щодо його особи, чергову хвилю яких переживаємо і тепер. Але, разом з тим, усвідомлюємо, що насправді вони спричинені неприйняттям тих цінностей, які Папа проголошує.
Найбільший акцент у своїх діях в якості Вселенського Архиєрея, Бенедикт XVI робив на відношення людини з Богом, об’явленим у Христі Ісусі; невтомні зусилля для будування повної та видимої єдності усіх Христових послідовників; пошук відповідей на клич про порятунок з боку сьогоднішнього людства, яке, стурбоване невпевненістю та страхом, запитує про своє майбутнє; відкритий та щирий діалог з послідовниками інших релігій.
«Без сумніву, що саме такими були дійсні пріоритети цього понтифікату, – наголосив з нагоди 5-ї річниці обрання Бенедикта XVI о. Федеріко Ломбарді, ТІ, Генеральний Директор Радіо Ватикану, що також очолює прес-центр Ватикану. – До них Папа прямував послідовно та відважно, у контексті, часто не позбавленому напруження та перешкод. Але Бенедикт XVI говорив, що не намагався запалити своє світло, але – Христове. Аушвіц (Осьвєнцім), Стамбул, Нью-Йорк, Сідней, Париж, Африка, Єрусалим. Синагоги та мечеті, енцикліки про любов, про надію та про етику в розвиткові, економіці та збереженні навколишнього середовища. Підсумок, багатий і сповнений служіння Богові та людству. Шлях, який слід продовжувати впевненим курсом».
Тож не лише у дні річниць та ювілеїв, але щодня, під час кожного Богослужіння, чуючи поминання Вселенського Архиєрея, піднесімо наші молитви за те, щоб Святий Дух подав мудрість і кріпость Бенедиктові XVI, керманичеві човна святого апостола Петра – Святої Церкви, щоб під його проводом вона була свідком непереможної Божої любові для світу, часто загубленого, втомленого та ворожого.
За матеріалами: Радіо Ватикан
фінансово.
Щиро дякуємо!
