Днями в Італії виходить в прокат фільм «Дорога», знятий за однойменним романом Кормака Маккарті австралійським режисером Джоном Хіллкоутом.
Стрічка розповідає про батька і сина, що мандрують по землі, яка пережила апокаліптичні природні катаклізми, що знищили цивілізацію. Крім того, вимерли тварини і рослини, тому більшість з тих людей, які вижили, перетворилися на канібалів. Батько і син намагаються вціліти в цьому пеклі і не втратити людяність.
У головних ролях знялися американський актор Вігго Мортенсен, популярність до якого прийшла завдяки ролі Арагорна в трилогії «Володар перснів», і тринадцятирічний Коді Сміт-Макфі.
У США фільм не отримав теплого прийому через відсутність у ньому звичних спецефектів, а своєю натуральністю картина виходить за рамки типових постапокаліптичних фільмів, таких як «2012» і «Післязавтра». Цього разу апокаліпсис не служить приводом для захоплюючого і видовищного бойовика, а показує людську трагедію.
Автори фільму не підготували жодних спецефектів, тому що все, що можна було підірвати і зруйнувати, вже зруйновано. В даному випадку апокаліпсис – не видовище. Кінець світу, на думку авторів, починається там, де закінчується людяність. Як фільм, так і роман Маккарті, відомого за книгою «Старим тут не місце», досліджують нелегку тему насильства в американському суспільстві. У картині помітний символізм, властивий вестернам і фільмам про освоєння Дикого Заходу: мандруюча неосяжними просторами сім’я у пошуках кращого життя, візок з супермаркету з вбогими пожитками, смерть одного з батьків (типовий чинник природного відбору, властивого освоєнню нових земель), – все це нагадує каравани перших переселенців. Але якщо у вестернах йшлося про початок нової епохи в житті людства, про створення нового світу, повного надії, то в цьому фільмі дорога, що увійшла до назви картини, вимощена асфальтом у вибоїнах, як символ вимираючої цивілізації, що вибрала дорогу насильства.
За матеріалами: Радио Ватикан