Близько 15 тисяч священиків зустрілось з Бенедиктом на площі св. Петра у Ватикані 10 червня увечері під час молитовного чування у рамках урочистостей завершення Року Священства. Папа відповів на запитання, які йому поставили священики з п’яти континентів.
Священик з Бразилії говорив про труднощі сучасного настоятеля.
Священик з Африки звернув увагу на розбіжності та інколи суперечності між теологією та католицькою доктриною та зауважив, що інколи теологія здається взагалі «некатолицькою». У відповідь Бенедикт XVI зацитував слова св. Бонавентури про «зарозумілість розуму» та визнав, що буває теологія, яка «не годує віру». Папа сказав, що сам займається теологією «від січня 1946 року» і помітив, що багато тез, які, наприклад, 60-х роках здавалися революційними та сучасними, сьогодні викликають сміх. Папа порадив повертатись до Катехизму Католицької Церкви, «який залишив нам Йоан Павло ІІ», аби розвіювати усі сумніви.
Словацький священик, що працює у Росії, запитав, як реагувати на постійну критику целібату та просив пояснити його значення. Бенедикт XVI підкреслив, що целібат – це «очікування».
«Ми переступаємо через себе самих та йдемо далі, ведемо за собою світ до Воскресіння. І це справжня новина, адже Христос дає нам нове та справжнє життя. Целібат – це очікування, можливе завдяки Господній благодаті, який притягує нас до себе, до світу Воскресіння, який закликає нас постійно переступати через себе, через теперішнє до майбутнього», – сказав Папа.
Бенедикт XVI звернув увагу, що великою проблемою нинішнього християнства є те, що не думаємо про майбутнє з Богом, лише про теперішнє цього світу. За словами Папи, целібат – очікування майбутнього – відкриває людям двері та вказує на реальність майбутнього, це свідчення нашої віри в Бога, а також того, що можна побудувати життя на Христі, на майбутньому житті.
«Це правда, що для агностичного світу, для світу, з яким Бог не має нічого спільного, целібат є великим згіршенням… Можна дивуватись, що критичні напади на целібат звучать у часи, коли модною стає відмова від подружжя. Проте ця відмова від подружжя принципово відрізняється від целібату», – пояснив Бенедикт XVI. Папа звернув увагу, що сучасні люди відмовляється від подружжя для того, аби жити для себе, натомість целібат – це абсолютно протилежний стиль життя: це відповідь на покликання Бога, це дозвіл, щоб Бог взяв нас за руку, це повна віддача у руки Господа. Целібат – це акт вірності та довіри, подібно, як і у подружжі. Целібат – це протилежність відмови, власної незалежності, – сказав Папа.
Папа пригадав також, що сенс священства – це також «скандал віри» та «покладання свого єства на Бога». Папа сказав, що існують також згіршення, пов’язані з гріхами священиків, які затьмарюють цей справжній та великий скандал та схиляють до думки, що священики не живуть у згоді з Богом.
На думку Бенедикта XVI, критика на адресу целібату доводить те, «що він є великим знаком віри та присутності Бога у світі».
Священик з Японії, що представляв Церкву в Азії, запитав Папу про те, як жити Євхаристією та не втратити контакту зі світом та як вберегтись від клерикалізму. Бенедикт XVI закінчив відповідь словами: «Євхаристія – це найпевніший захист перед клерикалізмом».
Священик з Австралії висловив занепокоєння через «порожні семінарії», тобто через спад кількості покликань. Відповідаючи, Папа застеріг перед тим, щоб не звести священство до професії, якою кожен може оволодіти. Також Папа додав, що надзвичайно важливим для молоді, яка роздумує над власним покликанням, є приклад інших. «Не стали би ми священиками, якби не мали таких прикладів», – сказав Бенедикт XVI.
За матеріалами: wiara.pl
фінансово.
Щиро дякуємо!
