Римо-кат.: Воздвиження Всечесного Хреста
(черв) Свято
Греко-кат.: Начало Індикта, тобто Нового року
Пам'ять прп. Симеона Стовпника і матері його
Собор Пресвятої Богородиці, що в Міясинах
Римо-католицький календар
Воздвиження Всечесного Хреста
(черв) Свято
Перше читання
Числ 21, 4-9
Читання з Книги Чисел
Тими днями люди в дорозі підупали на дусі, і почали вони нарікати на Бога й на Мойсея: «Для чого вивели ви нас із Єгипту, – щоб повмирати в цій пустелі? Хліба нема, води нема, а той легенький хліб набрид нам!» Тоді Господь наслав на людей вогненних гадюк, і почали вони кусати їх. І вимерло в Ізраїля сила народу. Прийшли люди до Мойсея та й кажуть: «Згрішили ми, бо говорили проти Господа й проти тебе; помолися ж до Господа, щоб віддалив від нас гадюк». І Мойсей помолився за народ. Господь же мовив до Мойсея: «Зроби собі вогненну гадюку й повісь її на стовпі, а як укусить когось гадюка, то він погляне на неї й зостанеться живий». І зробив Мойсей мідяного змія й повісив його на стовпі; і коли кого-небудь кусала гадюка, то він звертав очі на мідяного змія й лишався живий. Слово Боже.
Псалом респонсорійний
Пс 78(77)
Не забувайте Господні діяння.
Прислухайся, мій народе, до мого закону, *
прихили своє вухо до слів моїх уст.
Я відкрию уста свої в притчах, *
розкажу давні загадки.
Коли Він вигублював їх, вони Його шукали, – *
поверталися й ревно шукали Бога,
згадували, що Бог – їхня Скеля, *
що Всевишній Бог є їхнім викупителем.
Своїми устами вони підлещувалися до Нього, *
а своїм язиком зводили брехню на Нього.
Їхнє серце не було з Ним щире, *
і вони не були вірні Його завітові.
Та Він милосердний, *
Він прощав їхні гріхи, не вигублював їх,
а часто відвертав свій гнів, *
не палав своїм всеохоплюючим обуренням.
Друге читання
Флп 2, 6-11
Читання з Послання святого Павла Апостола до филип’ян
Христос Ісус, маючи Божу природу, не вважав посяганням бути рівним Богові, але понизив самого себе, прийнявши образ раба, постав у подобі людини, і з вигляду був як людина; Він упокорив себе, був слухняним аж до смерті, й до смерті хресної. Тому й Бог надзвичайно звеличив Його та дав Йому Ім’я, яке вище всякого іншого імені, аби перед Ім’ям Ісуса поклонилося кожне коліно – і піднебесних, і земних, і підземних; і щоб кожною мовою було визнано, що Ісус Христос – це Господь, для слави Бога Отця. Слово Боже.
Спів перед Євангелієм
Алілуя, алілуя, алілуя.
Поклоняємось Тобі, Христе, і величаємо Тебе,
Бо своєю смертю на хресті Ти відкупив весь рід людський.
Євангеліє
Йн 3, 13-17
† Читання святого Євангелія від Йоана
Того часу Ісус сказав Никодиму: «Ніхто не підіймався на небо, тільки Той, хто зійшов з неба: Син Людський. Як Мойсей підняв змія в пустелі, так має бути піднятий Син Людський, щоб кожний, хто вірить у Нього, мав вічне життя. Бо так Бог полюбив світ, що дав свого Єдинородного Сина, щоб кожний, хто вірить у Нього, не загинув, але мав життя вічне. Адже не послав Бог Сина у світ, щоб судити світ, але щоби через Нього спасти світ». Слово Господнє.
Греко-католицький календар:
Начало Індикта, тобто Нового року
Пам'ять прп. Симеона Стовпника і матері його
Собор Пресвятої Богородиці, що в Міясинах
Ап. – Еф. 222 зач.; 2, 19-3, 7.
19. Отже ж ви більше не чужинці і не приходні, а співгромадяни святих і домашні Божі, 20. побудовані на підвалині апостолів і пророків, де наріжним каменем – сам Ісус Христос. 21. На ньому вся будівля, міцно споєна, росте святим храмом у Господі; 22. на ньому ви теж будуєтеся разом на житло Бога в Дусі. 1. Ось чому я, Павло, – в'язень Христа Ісуса за вас, поган. 2. Думаю, що ви чули про ту спасенну ухвалу Божої ласки, яку він дав мені для вас, 3. тобто, що він дав об'явленням мені знати тайну, як то я описав вам коротко. 4. Коли ви це перечитаєте, зможете збагнути, яке я маю розуміння тієї Христової тайни. 5. Вона бо не була відкрита синам людським у минулих поколіннях, як то вона тепер відкрита через Духа святим апостолам його і пророкам, 6. а саме: що погани мають доступ до такої самої спадщини, і вони члени того самого тіла й мають участь у тій самій обітниці в Христі Ісусі, через Євангелію. 7. Я став її слугою за даром благодаті, що нею Бог наділив мене чином своєї сили.
Єв. – Мр. 50 зач.; 11, 11-23.
11. І ввійшов у Єрусалим, у храм, і оглянув усе, а що було вже пізно, то вийшов з дванадцятьма у Витанію. 12. Наступного дня, коли вони виходили з Витанії, зголоднів. 13. Побачивши здалека смоковницю, вкриту листям, приступив, чи часом не знайде чогось на ній, та, підійшовши до неї, окрім листя, не знайшов нічого, бо ще не була пора смоков. 14. І озвавшися, промовив до неї: «Нехай ніхто повіки не споживає плоду з тебе!» А учні його чули це. 15. І приходять вони в Єрусалим, і, ввійшовши у храм, Ісус взявся виганяти тих, що продавали й купували в храмі; перекинув столи міняйлів та ослони тих, що продавали голубів, 16. а й не дозволив, щоб хтось будь-що переносив через храм. 17. Навчав він їх і казав їм: «Хіба не написано: Дім мій домом молитви назоветься для усіх народів? А ви з нього зробили печеру розбійників!» 18. Почули це первосвященики й книжники та й шукали, як його погубити, але боялися його, бо ввесь народ подивляв його повчання. 19. Увечері ж вийшов поза місто. 20. Проходивши ж тудою вранці, вони побачили смоковницю, всохлу від кореня. 21. Тоді Петро, згадавши, каже йому: «Учителю, дивися, смоковниця, що ти прокляв, усохла.» 22. Ісус же у відповідь сказав їм: «Майте віру в Бога. 23. Істинно кажу вам, що хто скаже цій горі: Двигнись і кинься у море, та не сумніватиметься у своїм серці, лише віруватиме, що станеться те, що каже, – то буде йому так.
Новоліттю: Ап. – 1 Тим. 282 зач.; 2, 1-7.
1. Передусім, отже, благаю, щоб відбувалися прохання, молитви, благання, подяки за всіх людей, 2. за царів і за всіх тих, що стоять при владі, щоб нам тихо та спокійно вести життя з усією побожністю та пристойністю. 3. Це добре й приємне в очах нашого Спаса Бога, 4. який хоче, щоб усі люди спаслися і прийшли до розуміння правди. 5. Один бо Бог, один також і посередник між Богом та людьми – чоловік Христос Ісус, 6. що дав себе самого як викуп за всіх: свідоцтво свого часу, 7. на що я був поставлений проповідником та апостолом, – правду кажу, не обманюю, – учителем поган у вірі й правді.
Єв. – Лк. 13 зач.; 4, 16-22.
16. І прибув він у Назарет, де був вихований, увійшов своїм звичаєм суботнього дня в синагогу й встав, щоб читати. 17. Йому подано книгу пророка Ісаї, і, розгорнувши книгу, він натрапив на місце, де було написано: 18. «Господній Дух на мені, бо він мене помазав. Послав мене нести Добру Новину бідним, звіщати полоненим визволення, сліпим прозріння, випустити пригноблених на волю, 19. оповістити рік Господній сприятливий.» 20. А згорнувши книгу, він віддав її слузі та й сів. Очі всіх у синагозі були пильно звернені на нього. 21. І він почав до них говорити: «Сьогодні збулось це писання у вухах ваших.» 22. Всі свідчили про нього і чудувалися словам ласки, які линули з уст його, й говорили: «Чи ж він не син Йосифа»?
liturgia.alfaomega.org.ua , ecumenicalcalendar.org.ua
фінансово.
Щиро дякуємо!
