Інтелектуальний щит

Усе має балансуватися. Кількість полови виправдовується кількістю зерна. Гребля може утримувати лише відповідний її висоті та міцності об’єм води.

Епідемії досі не стерли людство з лиця землі, тому що завжди знаходилися ліки чи вакцини.

Уся ядерна зброя на планеті є точним еквівалентом загальної людської зарозумілості й тупості.

Тотальна брехня не перетворює суспільства на цілковиту руїну тільки тому, що є люди, які кажуть правду.

Саме існування України як окремої держави на карті світу стало можливим завдяки потугам конкретних людей.

За великим рахунком, Україну досі не поглинув економічний колапс, тому що народ володіє нескінченним арсеналом прийомів виживання в умовах постійного порушення усіх економічних прав і законів.

Невігластво та обмеженість досі не стали нормою, бо все ще є люди, які вважають інтелект головною видовою ознакою гомосапієнсів.

Чим більше несмаку та пустої балаканини навколо – тим нагальнішою стає потреба у широкій інтелектуальній дискусії.

Шевченко, Леся Українка, Франко… Стус… Ліна Костенко. Вони і поряд з ними інші – витворили той інтелектуальний щит, об який розбилися намагання «вождя-партії-комітету» монополізувати процес обміну думками.

Саме цей інтелектуальний запобіжник не дав у свій час перевести українську мову й українську культуру в ранг недомов чи недокультур.

Тепер цей щит зміцнюється у соціальних інтернет-мережах. У вільному віртуальному просторі – народжуються дискусії, продукуються ідеї, миттєво поширюється інформація й гуртуються однодумці.

А якщо є слово, є й потенція діла.