Літургійні читання на суботу, 20 листопада

Римо-кат.: (зел) Субота ХХХІІІ звичайного тижня

Греко-кат.: тридцять трьох мчч., що в Мелітині

Прп. чудотворця Лазаря, що постив на Галисійській горі

бл. прп. Йосафати (Гордашевської)

Римо-католицький календар

(зел) Субота ХХХІІІ звичайного тижня

Перше читання

Одкр 11, 4-12

Читання з Книги Одкровення святого Йоана Апостола

Мені, Йоанові, сказано: «Ці два мої свідки; вони – два оливкових дерева і два світильники, які стоять перед Господом землі. І коли хто бажає вчинити їм кривду, вогонь виходить з їхніх уст і спалює їхніх ворогів. І хто захотів би їх скривдити, той таким чином має загинути. Вони мають владу замкнути небо, щоб не йшов дощ у дні їхнього пророцтва; і мають владу над водами – обертати їх на кров і вражати землю будь-якою карою, скільки забажають. А коли завершать своє свідчення, то звір, який виходить з безодні, вестиме з ними війну, переможе їх і повбиває. І їхні трупи залишить на вулицях великого міста, яке духовно зветься Содом та Єгипет, де і їхній Господь був розп’ятий. І будуть дивитися народи, племена, народності та язичники на їхні трупи три з половиною дні й не дадуть покласти їхні трупи в гроби. І мешканці землі будуть радіти та веселитися з цього, і будуть надсилати одне одному подарунки, бо обидва ці пророки мучили мешканців землі. А після трьох з половиною днів дух життя ввійшов у них від Бога, і вони підвелися на свої ноги, і великий страх напав на тих, які за ними спостерігали. І почули вони величний голос із неба, що говорив їм: Підійміться сюди! І піднялися на небо в хмарі – і їх побачили їхні вороги.

Слово Боже.

Псалом респонсорійний
Пс 144(143), 1б і 2бв. 9-10 (П.: пор. 1а)

Благословенний Бог – моя твердиня.

Він навчає руки мої до бою, *
до війни мої пальці.
Він моя твердиня і мій визволитель; *
мій щит, – і я до нього прибігаю.

Боже, я нову пісню тобі заспіваю, *
на десятиструнній гарфі Тебе хвалитиму, –
Тебе, Який даєш царям перемогу, *
Який спасаєш Давида, слугу Твого, від меча лихого.

Спів перед Євангелієм
Пор.: 2 Тим 1, 10б

Алілуя, алілуя, алілуя.
Наш спаситель Ісус Христос знищив смерть,
і освітив життя і нетління Євангелієм.

Євангеліє
Лк 20, 27-40
† Читання святого Євангелія від Луки

Того часу до Ісуса підійшли деякі зі садукеїв, які стверджували, що немає воскресіння, та й запитали Його, кажучи: «Учителю, Мойсей записав нам, що якби когось помер брат, котрий має дружину, і помер бездітний, то нехай його брат візьме її за дружину та відновить потомство для свого брата. Отже, було сім братів. Перший, узявши дружину, помер бездітним. І другий, узявши дружину, також помер бездітним. І третій узяв, – і так само всі семеро; жодний не залишив дітей, усі померли. Останньою померла й жінка. У воскресінні котрому з них вона буде дружиною? Бо ж семеро мали її за дружину». Ісус же сказав їм: «Сини цього віку женяться і виходять заміж, а ті, які будуть гідні досягнути того віку й воскреснуть з мертвих, не женяться і не виходять заміж, адже вони більше вмерти не можуть, оскільки є рівні ангелам, є Божими синами, будучи синами воскресіння. А що мертві встають, то й Мойсей показав біля куща, коли назвав Господа Богом Авраама, і Богом Ісаака, і Богом Якова. Бог же не є Богом мертвих, а живих, бо всі для Нього живуть». У відповідь деякі з книжників сказали: «Учителю, добре Ти сказав». Тож більше не наважувалися Його ні про що запитувати.

Слово Господнє.

Греко-католицький календар:

тридцять трьох мчч., що в Мелітині

Прп. чудотворця Лазаря, що постив на Галисійській горі
бл. прп. Йосафати (Гордашевської)

Ап. – Гал. 205 зач.; 3, 8-12.

8. Тому й писання, бачивши наперед, що Бог оправдає поган вірою, дало Авраамові цю добру звістку: «У тобі будуть благословенні всі народи.» 9. Так, отже, ті, що вірують, благословляться з вірним Авраамом. 10. Усі бо, які покликаються на діла закону, – під прокляттям, бо написано: «Проклят усякий, хто не пильнує, щоб виконати все, що написано в книзі закону.» 11. А що ніхто законом не оправдується перед Богом, то це ясно, бо «праведний з віри буде жити.» 12. Закон же не від віри, бо каже: «Хто чинитиме його приписи, той буде ними жити».

Єв. – Лк. 49 зач.; 9, 57-62.

57. А як вони подорожували, сказав хтось до нього: «Я піду за тобою, куди б ти не пішов.» 58. Ісус озвався до нього: «Лисиці мають нори й птиці небесні гнізда, Син же Чоловічий не має де голови приклонити.» 59. До другого сказав: «Іди за мною.» Та той відповів: «Господи, дозволь мені перше піти та поховати мого батька.» 60. «Залиши мертвим ховати своїх мертвих», сказав Ісус до нього. «Ти ж іди, проповідуй Царство Боже.» 61. Інший сказав: «Я піду за тобою, Господи, але перше дозволь мені з домашніми моїми попрощатися.» 62. Ісус сказав до нього: «Ніхто, що поклав руку на плуг і озирається назад, не здатний до Царства Божого.»

liturgia.alfaomega.org.ua , ecumenicalcalendar.org.ua