Римо-кат.: П’ятниця IV звичайного тижня
Греко-кат.: ап. Тимотея
прпмч. Атанасія Перського
Римо-католицький календар
П’ятниця ІV звичайного тижня
Перше читання
Євр 13, 1-8
Читання з Послання до євреїв
Брати! Нехай утверджується братолюбність! Не забувайте гостинності, бо завдяки їй деякі, не відаючи, гостинно прийняли ангелів. Пам’ятайте про в’язнів, наче з ними ув’язнені, – про тих, які страждають, бо й ви самі перебуваєте в тілі. Шлюб у всіх нехай буде у великій пошані, й ложе незаплямоване, а розпусників і перелюбників судитиме Бог. У поведінці будьте не грошолюбні, задоволені тим, що маєте. Бо Він сказав: «Я тебе не покину і не відступлю від тебе!» Тому ми відважуємося говорити: «Господь – мені помічник, тож я не боятимусь. Що зробить мені людина?» Згадуйте ваших наставників, які проповідували вам Боже Слово, і, дивлячись на кінець їхнього життя, наслідуйте їхню віру. Ісус Христос учора, сьогодні й навіки Той Самий!
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 27(26)
Бог – моє світло і моє спасіння.
Господь – моє світло і моє спасіння; *
кого маю боятись?
Господь мого життя твердиня: *
кого маю страхатись?
Нехай і облогою стануть проти мене, *
не настрашиться моє серце;
нехай і війна настане проти мене, *
навіть тоді буду я уповати.
Бо Він мене сховає у своїм наметі *
у день недолі;
Він захистить мене під кровом шатра свого, *
на скелю Він мене підніме.
Твоє обличчя, Господи, я шукаю. *
Не ховай обличчя твого від мене,
не відпихай слуги твого в гніві. *
Ти моя поміч, не відкидай мене.
Спів перед Євангелієм
2 Тим 1, 10 б
Алілуя, алілуя, алілуя.
Наш Спаситель Ісус Христос смерть знищив,
і Євангелієм освітлив життя і нетління.
Євангеліє
Мк 6, 14-29
† Читання святого Євангелія від Марка
Того часу почув цар Ірод про Ісуса, оскільки відоме стало Його Ім’я, і люди говорили, що це – Йоан Хреститель устав з мертвих, тому й такі чудеса здійснюються Ним. Інші ж казали, що це – Ілля, ще інші вважали, що це – пророк або один із пророків. А Ірод, почувши, сказав: «Той Йоан, якому я відтяв голову, це він воскреснув!» Адже Ірод, пославши воїнів, схопив Йоана і посадив його у в’язницю через Іродіяду, дружину свого брата Филипа, бо одружився з нею. А Йоан сказав Іродові: «Не годиться мати тобі жінку твого брата!” Тож Іродіяда таїла злобу на нього й бажала його вбити, та не могла. Бо Ірод боявся Йоана, знаючи його як чоловіка праведного та святого, й оберігав його, а слухаючи, дуже непокоївся, але слухав з насолодою. Як настав слушний день, коли Ірод з нагоди дня свого народження влаштував бенкет для своїх вельмож, тисяцьких, галілейських старшин, увійшла дочка Іродіяди і, танцюючи, догодила Іродові й тим, які з ним сиділи при столі. Цар же сказав дівчині: «Проси в мене, чого тільки хочеш, і дам тобі!» І він поклявся їй: «Чого тільки попросиш у мене, дам тобі, хоч би й півцарства мого». І вона, вийшовши, запитала в матері: «Що попросити?» Та ж сказала: «Голови Йоана Хрестителя!» І, повернувшись відразу з поспіхом до царя, вона попросила, кажучи: «Хочу, щоб негайно дав ти мені на полумиску голову Йоана Хрестителя!» І цар сильно засмутився, але через клятву й тих, які сиділи при столі, він не захотів їй відмовити. Тож відразу цар послав свого охоронця, наказавши принести його голову. Той пішов, відтяв його голову у в’язниці та приніс його голову на полумиску, дав дівчині, а дівчина віднесла її своїй матері. А коли його учні почули, то прийшли, взяли тіло і поховали його в гробниці.
Слово Господнє
Греко-католицький календар:
ап. Тимотея
прпмч. Атанасія Перського
Ап. – Як. 52 зач.; 2, 1-13.
1. Брати мої, не зважаючи на особи, майте віру в Господа нашого, Ісуса Христа прославленого. 2. Бо коли до вашого зібрання ввійде чоловік із золотим перснем, у пишних шатах, увійде і вбогий у брудній одежині, 3. а ви глянете на того, що носить пишні шати, і скажете йому: «Ти сідай тут вигідно», а вбогому скажете: «Ти стань отам або сідай на моїм підніжку», 4. – то хіба ви тим не утворюєте різниці між собою і не стаєте суддями з нікчемними думками? 5. Слухайте, брати мої любі: Хіба не вбогих цього світу Бог вибрав як багатих вірою і як наслідників Царства, що його він обіцяв тим, які його люблять? 6. Ви ж зневажаєте вбогого! Хіба то не багаті вас гнітять і не вони тягнуть вас на судилища? 7. Хіба то не вони ганьблять те гарне ім’я, яким називано вас? 8. Коли, отже, виконуєте закон царський за писанням: «Люби ближнього свого, як себе самого», – ви добре робите. 9. А коли зважаєте на особи, то чините гріх, закон засуджує вас як переступників. 10. Бо хто ввесь закон дотримає, а прогрішиться лише в одному, – стає у всьому винуватий. 11. Бо хто сказав: «Не чини перелюбу», сказав також: «Не вбивай». Коли ж не чиниш перелюбу, але вбиваєш, ти стаєш порушником закону. 12. Говоріть так і робіть так, як люди, що мають бути суджені законом свободи. 13. Бо суд немилосердний для того, хто не чинить милосердя. Милосердя ж понад суд.
Єв. – Мр. 46 зач.; 10, 23-32.
23. Тож Ісус, обвівши зором навколо, каже до своїх учнів: “Як тяжко тим, що мають багатства, увійти в Царство Боже!” 24. Учні здумілися цими словами. Ісус же знову заговорив до них і каже: “Діти, як тяжко тим, що звірилися на багатства, увійти в Царство Боже! 25. Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, аніж багатому ввійти в Царство Боже.” 26. Здивувалися ті ще більше й один до одного казали: “Хто ж тоді може спастися?” 27. Ісус же, поглянувши на них, мовить: “У людей це неможливо, – але не в Бога; у Бога бо все можливо.” 28. І заговорив до нього Петро: “Ось ми покинули все й пішли слідом за тобою.” 29. Ісус озвавсь і каже: “Істинно кажу вам: Нема такого, хто кинувши свій дім або братів, або сестер, або матір чи батька, або дітей, або поля, – ради мене та ради Євангелії, – 30. не дістав би сторицею тепер, у цьому часі, посеред гоніння, – домів, братів, сестер, матерів, дітей і піль, – і в майбутньому віці життя вічне. 31. І багато з перших стануть останніми, а останні -першими.” 32. Вони були в дорозі, простуючи в Єрусалим. Ісус ішов перед ними. І дивувались вони й, ідучи за ним, страхалися. І взявши знову дванадцятьох, почав їм говорити, що має статися з ним:
фінансово.
Щиро дякуємо!
