Римо-кат.: Субота VII звичайного тижня
Греко-кат.: преп. Мартиніяна
прпп. Зої та Фотини
Римо-католицький календар
Субота VII звичайного тижня
Перше читання
Сир 17, 1-15
Читання з Книги Сираха
Господь сотворив із землі людину, а й знову її до неї повертає.
Він число днів і пору людям призначив, і надав їм владу над тим, що на землі. Страх перед ними вклав Він у всяке тіло, щоб володарювали над звіриною та птаством.
Приоздобив їх силою, собі подібною, і за образом своїм утворив їх.
Він дав їм розсудливість, язик та очі, вуха та серце – щоб розважати.
Розумною наукою Він їх наповнив, – що добре і що зле, вказав Він їм.
Світло вклав Він у їхні серця, щоб їм появити діл своїх велич. Хвалитимуть вони його ім’я святе, оповідаючи про діл його велич.
Він їм надав так само й розуміння – життєвий закон передав їм у спадщину. Уклав Він із ними вічний союз, навчивши їх судів своїх.
Очі їхні бачили велич його слави, а вуха їхні чули голос його слави.
Сказав їм: «Бережіться всякої несправедливости!» – і дав кожному з них заповіді щодо ближнього.
Їхні путі перед Ним завжди – від його очей скритись не можуть.
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 103(102), 13-14. 15-16. 17-18а (П.: пор. 17)
Господь Бог любить тих, хто Його прагне.
Як батько милосердиться над синами, +
так милосердиться Господь над тими, *
що Його бояться.
Він знає, з чого ми зліплені, *
Він пам’ятає, що ми – порох.
Чоловік бо – дні його, немов билина: *
квітне, мов квітка в полі.
Потягне над ним вітер, і його немає, *
і місце, де він був, його не впізнає більше.
Милість же Господня від віку й довіку *
над тими, що Його бояться;
і справедливість його над дітьми дітей тих, *
що бережуть його союз.
Спів перед Євангелієм
Пор. Мт 11, 25
Алілуя, алілуя, алілуя
Прославляю Тебе, Отче, Господи неба і землі,
що Ти затаїв це від мудрих та розумних
і що відкрив це немовлятам.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Мк 10, 13-16
+ Слова Євангелія від святого Марка
І приносили до Ісуса дітей, щоб доторкнувся їх, але учні забороняли їм.
Бачивши Ісус те, виявив незадоволення і сказав їм: «Пустіть дітей приходити до Мене, не бороніть їм: таких бо царство Боже. Істинно кажу вам: Хто царства Божого не прийме, як дитина, – не ввійде до нього».
І обнявши їх, поклав на них руки і благословив їх.
Cлово Господнє
Греко-католицький календар:
преп. Мартиніяна
прпп. Зої та Фотини
Ап. – 1 Кор. 146 зач.; 10, 23-28.
23. Усе дозволене, але не все корисне; усе дозволене, але не все будує. 24. Ніхто хай не шукає для себе користи, лише – для другого. 25. Їжте все, що на торговиці продається, нічого не розпитуючися заради сумління; 26. Господня бо земля та її повнота. 27. Як хтось із невіруючих вас запросить і ви згодилися піти, їжте все, що покладуть перед вами, нічого не розпитуючися заради сумління. 28. Але як хтось вам скаже: «Це було жертвоване ідолам!» – не їжте з-за того, хто попередив вас і сумління;
Єв. – Лк. 105 зач.; 21, 8-9; 25-27; 33-36.
8. Він же відповів: “Глядіть, щоб вас не звели: багато бо прийде в моє ім’я і буде казати: Це я, – і: Час наблизився. Не йдіть слідами за ними. 9. Коли почуєте про війни та розрухи, не страхайтеся, бо треба, щоб це сталося спершу, але кінець не зараз.” 25. І будуть знаки на сонці, місяці й на зорях, а на землі переполох народів, стривоження шумом моря та його хвилями. 26. Люди змертвіють від страху, очікуючи те, що на світ надійде, бо захитаються небесні сили. 27. Тоді побачать Сина Чоловічого, що йтиме у хмарі з силою і славою великою. 33. Небо й земля проминуть, слова ж мої не пройдуть. 34. Зважайте на самих себе, щоб часом серця ваші не обтяжилися обжирством, пияцтвом та життєвими клопотами, і щоб той день не впав на вас зненацька, 35. немов сітка, бо він прийде на всіх, які живуть на поверхні всієї землі. 36. Будьте чуйні, отже, і кожного часу моліться, щоб мати змогу уникнути всього того, що має збутися, і стати перед Чоловічим Сином.”
За упокій: Ап. – 1 Сол. 270 зач.; 4, 13-17.
13. Не хочемо, брати, залишати вас у незнанні щодо померлих, – щоб ви не сумували, як інші, що не мають надії. 14. Бо коли ми віруємо, що Ісус умер і воскрес, тож так і тих, які поснули в Ісусі, Бог приведе з ним. 15. Бо це ми вам кажемо словом Господнім: Ми, що живемо, що залишимося до приходу Господа, – не випередимо тих, що поснули. 16. Бо сам Господь на даний знак, на голос архангела та при сурмі Божій, зійде з неба, і найперше воскреснуть ті, що вмерли в Христі. 17. Потім же ми, що живемо, що лишимось, будемо разом з ними вхоплені на хмарах у повітря назустріч Господеві і так будемо з Господом завжди.
Єв. – Йо. 16 зач.; 5, 24 – 30.
24. Істинно, істинно говорю вам: Хто слухає моє слово й у того вірує, хто послав мене, – живе життям вічним, і на суд не приходить, бо від смерти перейшов у життя. 25. Істинно, істинно говорю вам: Надходить час, – ба, вже й тепер він, – коли померлі вчують Сина Божого голос, а вчувши – оживуть. 26. Бо як Отець має життя у собі, так і Синові дав, щоб мав життя у собі. 27. І владу йому дав суд чинити, він бо – Син Чоловічий. 28. І не дивуйтеся з того, бо надходить час, коли всі, хто у гробах, голос його вчують, 29. і вийдуть ті, що чинили добро, на воскресіння життя. А ті, що зло чинили, – воскреснуть на суд. 30. Не спроможен я нічого діяти від себе самого. Суджу я так, як чую, і суд мій справедливий, бо шукаю я не своєї волі, лише волі того, хто послав мене.
фінансово.
Щиро дякуємо!
