Літургія

Літургійні читання на понеділок, 28 лютого

27 Лютого 2011, 19:52 1343


Римо-кат.: Понеділок VIII звичайного тижня

Греко-кат.: ап. Онисима

Римо-католицький календар

Понеділок VIII звичайного тижня

Перше читання

Сир 17, 24-29

Читання з Книги Сираха

Та тим, які каються, Він змогу дає повернутись, втішає тих, які втратили надію.
Навернися до Господа й покинь гріхи; молися перед Ним і зменшуй упадки.
Повернися до Всевишнього, відвернись від неправди і понад усе не терпи гидоти.
Хто ж буде хвалити Всевишнього в аді замість тих живих, які віддають Йому шану?
Від померлого, якого немає – і хвала не існує: хвалитиме Господа – живий та здоровий!
Яка ж велика милість Господня і прощення тим, що навертаються до Нього!

Слово Боже

Псалом респонсорійний

Пс 32(31), 1-2. 5. 6. 7 (П.: пор. 11а)

Радійте в Господі усі справедливі

Блажен, кому простилось беззаконня, *

кому гріх покрито

Блажен той, кому Бог вини не залічить, *

і в кого на душі нема лукавства

Я висповідав Тобі гріх мій *

і не затаїв провини моєї

Я мовив: «Признаюсь Господеві в моїх провинах», *

і Ти простив вину гріха мого

Тому помолиться до Тебе всяк побожний *

в час небезпеки

І під час повені вод великих – *

вони до нього не досягнуть

Ти – мій захист, *

Ти збережеш мене від скрути,

огорнеш мене радістю *

мого спасіння

Спів перед Євангелієм

2 Кор 8, 9

Алілуя, алілуя, алілуя

Ісус Христос задля вас став бідним, бувши багатим,

щоб ви його вбожеством розбагатіли.

Алілуя, алілуя, алілуя

Євангеліє

Мк 10, 17-27

+ Слова Євангелія від святого Марка

Коли Ісус вирушив у дорогу, прибіг один чоловік, упав перед Ним навколішки й почав Його питати: «Учителю благий, що мені робити, щоб успадкувати життя вічне?»
«Чого називаєш Мене благим?» – сказав Ісус до нього. – «Ніхто не благий, окрім одного Бога. Заповіді знаєш: Не вбивай, не перелюбствуй, не кради, не свідкуй неправдиво, не кривдь, шануй твого батька та матір».
Він же у відповідь мовив до Нього: «Учителю, я вже те дотримував змалку».
Тоді Ісус, поглянувши на нього, вподобав його і сказав йому: «Одного тобі бракує: піди, продай, що маєш, дай бідним, то й будеш мати скарб на небі. Тоді прийди і, взявши хрест, іди за Мною». Той же, зажурений тим словом, відійшов геть засмучений, – мав бо великі багатства.
Тож Ісус, обвівши зором навколо, каже до своїх учнів: «Як тяжко тим, що мають багатства, увійти в Царство Боже!» Учні здумілися цими словами. Ісус же знову заговорив до них і каже: «Діти, як тяжко тим, що звірилися на багатства, увійти в Царство Боже! Легше верблюдові пройти крізь вушко голки, аніж багатому ввійти в Царство Боже».
Здивувалися ті ще більше й один до одного казали: «Хто ж тоді може спастися?»
Ісус же, поглянувши на них, мовить: «У людей це неможливо, – але не в Бога; у Бога бо все можливо».

Слово Господнє

Греко-католицький календар:

ап. Онисима

Ап. – 3 Йо. 76 зач.; 1, 1-15.

1. Старший – улюбленому Ґаєві, якого люблю у правді. 2. Любий, бажаю, щоб тобі в усьому велося добре і щоб ти був здоровим, так, як і душі твоїй ведеться добре. 3. Я дуже був зрадів, коли прийшли брати і засвідчили про твою правду: як ти живеш у правді. 4. Більшої радости не маю від тієї, як довідатися, що мої діти живуть у правді. 5. Любий, ти вірно чиниш у тому, що робиш для братів, зосібна ж для чужинців. 6. Вони свідчили про твою любов перед Церквою. Ти добре зробиш, коли вирядиш їх, як це Богові вгодно. 7. Вони бо вийшли імени його ради, нічого не бравши від поган. 8. Отож, ми мусимо таких приймати, щоб були співробітниками правді. 9. Я писав до Церкви, але Діотреф, що прагне у них бути першим, нас не приймає. 10. Тому, як прийду, згадаю про його вчинки, що він робить, виговорюючи на нас лихі слова. Та цього йому не досить: він і сам братів не приймає, і боронить тим, які хочуть приймати, і з Церкви виганяє. 11. Любий, наслідуй не зло, а добро. Хто добро чинить, той від Бога. Хто чинить зло, той не бачив Бога. 12. А про Димитрія всі свідчать, навіть і сама правда. І ми теж свідчимо й те знаємо, що наше свідоцтво вірне. 13. Чимало мав я тобі написати, але не хочу писати чорнилом та пером; 14. надіюсь незабаром побачитися з тобою, то й поговоримо собі усно. 15. Мир тобі! Вітають тебе друзі. Вітай друзів пойменно.

Єв. – Лк. 96 зач.; 19, 29-40; 22, 7-39.

29. І от, як він наблизився до Витфагії та Витанії, до гори, що зветься Оливною, послав двох із своїх учнів, 30. кажучи: “Ідіть у село, що перед вами; ввійшовши в нього, ви знайдете прив’язане ослятко, на якого ніхто з людей ще не сідав ніколи; відв’яжіть його і приведіть. 31. Коли ж вас хтось спитає: Навіщо відв’язуєте? – ви скажете: Господь його потребує.” 32. Пішовши посланці, знайшли, як він сказав їм. 33. Коли вони відв’язували осля, господарі його спитали їх: “Навіщо відв’язуєте осля?” 34. Ті відповіли: “Господь його потребує”. 35. А привівши його до Ісуса й накинувши на осля свою одежу, посадили Ісуса. 36. І як він їхав, простеляли свою одежу по дорозі. 37. А як був близько вже до спуску з Оливної гори, вся громада його учнів, радіючи, почала сильним голосом хвалити Бога за всі чуда, що бачили, 38. кажучи: “Благословен цар, що йде в ім’я Господнє! Мир на небі і слава на висотах!” 39. Деякі з фарисеїв, що були в юрбі, сказали йому: “Учителю, заборони твоїм учням.” 40. Він же відповів: “Кажу вам: Коли оці замовчать, кричатиме каміння.” 7. Настав день опрісноків, коли треба було жертвувати пасху. 8. Ісус послав Петра та Йоана: “Ідіть”, – сказав, – “та приготуйте нам пасху, щоб ми її спожили.” 9. Вони його спитали: “Де хочеш, щоб ми приготували?” 10. Він відповів їм: “Ось, коли ввійдете в місто, стріне вас чоловік, що буде нести глечик води. Ідіть слідом за ним у господу, куди він увійде, 11. і скажіть господареві дому: Учитель тобі каже: Де світлиця, в якій я з учнями моїми міг би спожити пасху? 12. І він покаже вам горницю велику, вистелену килимами; там приготуйте.” 13. Пішли вони й знайшли так, як він сказав їм, і приготували пасху. 14. І як прийшла година, сів він до столу й апостоли з ним. 15. І він до них промовив: “Я сильно бажав спожити оцю пасху з вами перш, ніж мені страждати, 16. бо кажу вам, я її більш не буду їсти, аж поки вона не звершиться в Божім Царстві.” 17. І, взявши чашу, віддав хвалу й мовив: “Візьміть її і поділіться між собою, 18. бо, кажу вам: Віднині я не буду більше пити з плоду винограду, доки не прийде Боже Царство.” 19. І, взявши хліб, віддав хвалу, поламав, дав їм і мовив: “Це – моє тіло, що за вас віддається. Чиніть це на мій спомин.” 20. Так само чашу по вечері, кажучи: “Ця чаша – це Новий Завіт у моїй крові, що за вас проливається. 21. Одначе, ось рука того, що мене видасть, на столі зо мною. 22. Бо Син Чоловічий іде, як призначено, але горе тому чоловікові, що його видає.” 23. І вони заходились один одного питати, хто б то з них міг бути, що намірявся те зробити. 24. Знялась між ними й суперечка, хто з них має вважатися за більшого. 25. Ісус сказав їм: “Царі народів панують над ними, і ті, що владу над ними мають, доброчинцями звуться. 26. Не так хай буде з вами! А навпаки: більший між вами нехай буде як молодший, а наставник як слуга. 27. Хто бо більший? Той, що за столом, чи той, що служить? Хіба не той, що за столом? Та, проте, я між вами як той, що служить. 28. Ви ті, що перебували зо мною у моїх спокусах, 29. і я завіщаю вам Царство, як мені завіщав Отець мій, 30. щоб їли й пили за столом у моїм Царстві й сиділи на престолах, судячи дванадцять племен Ізраїля. 31. О Симоне, Симоне! Ось Сатана наставав, щоб просіяти вас, як пшеницю, 32. та я молився за тебе, щоб віра твоя не послабла, а ти колись, навернувшись, утверджуй своїх братів.” 33. “Господи”, – сказав Петро до нього, – “з тобою я готовий піти й у тюрму, й на смерть.” 34. А Ісус мовив: “Кажу тобі, Петре, не заспіває нині півень, як ти тричі відречешся, мовляв, мене не знаєш.” 35. Далі сказав їм: “Як я вас посилав без калитки, без торби та взуття, хіба вам чого бракувало?” 36. “Нічого”, – відповіли. Він же до них промовив: “А тепер – хто мас калитку, нехай її візьме, так само й торбу; хто ж не має, хай продасть свою одежу й купить меч. 37. Кажу вам: Має сповнитись на мені, що написане: Його зараховано до злочинців, – бо те, що стосується до мене, кінця доходить.” 38. Вони казали: “Господи! Ось два мечі тут.” А він відповів їм: “Досить!” 39. Тоді вийшов він і пішов, як звичайно, на Оливну гору. Слідом за ним пішли і його учні.

ecumenicalcalendar.org.ua

Повна або часткова републікація тексту без письмової згоди редакції забороняється і вважається порушенням авторських прав.
Кредит січень-травень 2021
Зібрано Залишилося зібрати
65249грн
73164грн
Потрібно зібрати
138413грн
Залишилося
6днів
Розмістити цей блок в себе на сайті

Інші статті за темами

ПЕРСОНА

МІСЦЕ

← Натисни «Подобається», аби читати CREDO в Facebook

Якщо ви знайшли помилку, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Ctrl+Enter.

Ми працюємо завдяки вашій підтримці
Шановні читачі, CREDO — некомерційна структура, що живе на пожертви добродіїв. Ваші гроші йдуть на оплату сервера, технічне обслуговування, роботу веб-майстра та гонорари фахівців.

Наші реквізити:

pb.ua: 4731 1856 1920 9130

monobank: 5375 4141 1230 7557

Інші способи підтримати CREDO: (Натиснути на цей напис)

Підтримайте фінансово. Щиро дякуємо!
Напишіть новину на CREDO
Якщо ви маєте що розказати, але початківець у журналістиці, і хочете, щоб про цікаву подію, очевидцем якої ви стали, дізналося якнайбільше людей, можете спробувати свої сили у написанні новин та створенні фоторепортажів на CREDO.

Поля відмічені * обов'язкові для заповнення.

Повідомити про помилку

Текст, який буде надіслано нашим редакторам: