У передостанній день своєї Апостольської подорожі в Іспанію, 11 червня 2026 року, Папа в катедрі св.Анни в Лас-Пальмас-де-Ґран-Канарія зустрівся з єпископами, священниками, дияконами, богопосвяченими, семінаристами та душпастирськими співробітниками Канарських островів.
Щоб будувати, зауважив Святіший Отець, насамперед потрібен наріжний камінь — Христос. На Нього спираються духовні настанови, необхідні для Церкви нашого часу, «щоб бути “мудрими архітекторами” на будівництві цивілізації любові», цитує Vatican News.
Як переплисти море
Як уродженці Канарських островів, так і ті, хто тут осів, звикли жити в оточенні «величної присутності моря», а вона вселяє «здорову ностальгію за безмежністю». А також дає «чуйне серце, готове зі сльозами проводжати тих, хто відпливає, і з розпростертими обіймами зустрічати тих, хто прибуває».
Христос, як стверджує св.Августин у своєму Коментарі до Євангелії від Йоана, «подбав нам про дерево, на якому ми можемо переправитися через море», – нагадав Лев XIV слова свого духовного батька. «Це перше, що направляє нас у плаванні водами життя і досягненні мети — небесної батьківщини: обійняти Христовий хрест. […] Святі відчували тугу за Богом і, зустрічаючи життєві бурі, вміли запросити Ісуса в свої човни, довіряли Йому, обіймали хрест і так утихомирювали хвилі непевності й страху», — сказав Святіший Отець.
Бути «Киринейцями»
Папа навів приклад Слуги Божого Антоніо Вісенте Ґонсалеса — дієцезіального священника, який жив у першій половині XIX століття. Під час епідемії холери 1851 року «добрий пастир із Канарських островів», як його називають, залишився поруч із хворими. Він організував допомогу, перетворив парафіяльні приміщення на місця лікування і сам доглядав хворих, аж поки не заразився і помер молодим, маючи лише 34 роки.
Це справжній свідок Євангелія «для цього нового часу історії, що не позбавлений потрясінь і суперечностей», яким місцева Церква надихається й досі. «Отже, перша “напрямна лінія” — це обійняти Христовий хрест; і ви, наприклад, робите це щодня як Киринейці, супроводжуючи численних братів і сестер, розп’ятих трагедіями життя, й допомагаючи їм нести їхні тягарі. Дякую вам за цю великодушну працю любові та милосердя», — сказав Лев XIV.
Ставати Євхаристією
Крім того, необхідно «плекати євхаристійну духовність», що — як підкреслюється в енцикліці «Magnifica humanitas» — означає насамперед «поглиблювати духовність церковної єдності в любові».
Єдина Церква була саме тим, чого прагнув Ісус, — адже це знак, «щоби світ увірував». «Конкретним способом прояву цієї духовності сопричастя є християнська солідарність», — сказав Святіший Отець, додавши: «Тому я заохочую вас і надалі дарувати всім ту любов, яку ви отримали від Господа; любов, що стає поживою в гостинності, слуханні, у близькості й турботі про найслабших».
На завершення, перш ніж ввірити місцеву Церкву Пресвятій Діві Марії Stella maris, Папа закликав дієцезію Канарських островів «прямувати вперед, міцно вкоріненими» в Христі, «щоб і надалі сміливо плисти крізь цей новий час історії».
фінансово.
Щиро дякуємо!
