Целібат – це не «рудимент передсоборового часу чи церковне право», а «питання євангельського радикалізму», – вважає префект Конгрегації у справах духовенства, кардинал Мауро П’яченца.
Про це він пише на сторінках «L’Osservatore Romano». Кардинал зосереджує увагу на важливому значенні «целібату, як дару від Господа, який священик має добровільно прийняти і переживати його у всій повноті».
За словами італійського кардинала, на целібат не можна дивитися як на пережиток, а «дискусія на цю тему не сприятиме тому, щоб майбутні покоління правильно зрозуміли цей основний факт священичого життя».
«Целібат – це питання євангельського радикалізму. Вбогість, чистота і послух не є перевагою виключно монахів… Ми не можемо зрадити святий Народ Божий, який чекає святих пастирів… Ми повинні бути радикальними в наслідуванні Христа, не лякаючись зниження кількості духовенства. Справді, ця кількість зменшується, коли зменшується температури віри, бо покликання – це «справа» Бога, а не людини. Вони постають з Божої логіки, яка є безумством в очах людини».
Наприкінці кардинал П’яченца визнає, що «в секуляризованому світі стає щораз важче зрозуміти причини безшлюбності». «Як Церква, ми повинні мати мужність, щоб запитати себе, чи живемо ми в цій ситуації, приймаючи неминучість прогресивної секуляризації суспільства і культури, чи ми готові взяти участь у глибокій і справжній новій євангелізації на службі Євангелія, а тим самим – істини про людину». Целібат може бути одним з найбільш ефективних шляхів подолання секуляризму, – вважає кардинал, – оскільки свідчить, що Бог існує і є присутній.
За матеріалами: Католицький Оглядач
фінансово.
Щиро дякуємо!
