Римо-кат.: Четвер IV тижня Великодня
Греко-кат.: Праведного і многострадального Йова
Римо-католицький календар
Четвер IV тижня Великодня
Перше читання
Ді 13, 13-25
Читання з Діянь Апостолів
Відпливши з Пафосу, Павло і його товариші, прибули в Пергу Памфілійську, але Йоан, відлучившися від них, повернувся в Єрусалим.
Вони ж, пройшовши поза Пергію, прийшли в Антіохію Пісідійську й дня суботнього ввійшли до синагоги й посідали. А по прочитанні закону та пророків наставники синагоги послали їм сказати: «Мужі брати, як маєте якесь слово втіхи для народу, скажіте».
Встав тоді Павло і, давши знак рукою, мовив:
«Мужі ізраїльські й ви, що боїтеся Бога, слухайте! Бог цього народу, Ізраїля, вибрав наших батьків і підняв угору цей народ, під час його побуту в Єгипетській землі, і потужньою рукою вивів їх із неї. І сорок років годував у пустині; вигубивши ж сім народів у землі Ханаанській, дав їм у спадщину їхню землю, майже по чотириста п’ятдесятьох роках. А після цього дав їм суддів аж до пророка Самуїла.
Потім вони домагалися царя, і Бог дав їм Саула, сина Кіша, мужа з покоління Веніямина: сорок років. Та Бог, відкинувши його, настановив їм царем Давида, якому так засвідчив: „Я знайшов Давида, сина Єссея, чоловіка Мені до серця, що виконає всю мою волю”.
З його потомства, згідно з обітницею, Бог воздвиг Ізраїлеві Спасителя Ісуса, під час коли Йоан перед його приходом проповідував усьому Ізраїльському народові хрищення покаяння. Сповнивши шлях свій, Йоан мовив: „Я не Той, за кого ви мене вважаєте, та он іде за мною, якому я не гідний взуття розв’язати”».
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 89(88), 2-3. 21-22. 25 і 27 (П.: пор. 2а)
Навіки буду славить ласки Бога
або: Алілуя
Про ласки Господні співатиму повіки, *
і по всі роди звіщатиму устами Твою вірність.
Я мовив: «Ласка збудована повіки». *
На небі утвердив Ти Твою вірність.
Знайшов Давида, слугу мого; *
миром моїм святим його помазав.
Рука моя з ним буде твердо, *
ба й рамено моє буде його скріпляти.
І моя вірність буде з ним, і моя ласка, *
і моїм ім’ям ріг його здійметься вгору.
Він буде Мене взивати: «Ти мій Батько, *
мій Бог, скеля спасіння мого».
Спів перед Євангелієм
Йн 3, 15
Алілуя, алілуя, алілуя
Треба Синові Чоловічому бути піднесеним,
щоб кожен, хто вірує у Нього, жив життям вічним.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Йн 13, 16-20
+ Слова Євангелія від святого Йоана
Коли Ісус умив учням ноги, сказав:
«Істинно, істинно говорю вам: Слуга не більший за пана свого, а посланий не більший за того, хто послав його. Знавши те, щасливі будете, коли так чинитимете.
Говорю Я не про всіх вас, знаю бо, кого обрав Я, але щоб збулося Писання: „Хто їсть зо Мною хліб, той п’яту свою підніс на Мене”. Ось нині говорю вам, перед тим, як настане воно, щоб, коли настане, вірили ви, що Я – Сущий.
Істинно, істинно говорю вам: Хто приймає того, кого Я пошлю, той Мене приймає; а хто Мене приймає – приймає того, який послав Мене».
Cлово Господнє
Греко-католицький календар:
Праведного і многострадального Йова
Ап. – Ді. 26 зач.; 10, 34-43
34. Тоді Петро почав говорити, мовивши: «Я справді розумію, що Господь не дивиться на особу, 35. а в кожному народі, хто його боїться і чинить правду, той йому приємний. 36. Він послав своє слово синам Ізраїля, звіщаючи їм мир через Ісуса Христа, що є Господом усіх. 37. Ви знаєте, що сталося по всій Юдеї, почавши з Галилеї, після хрищення, що проповідував Йоан: 38. про Ісуса з Назарету, якого Бог помазав Святим Духом та силою і який прийшов, добро творячи та зціляючи всіх, що їх диявол поневолив, бо Бог був з ним. 39. І ми свідки всього того, що він чинив у краю Юдейськім та в Єрусалимі; його вони, повісивши на дереві, убили. 40. Того Бог на третій день воскресив і дав йому з’явитись, 41. не всьому народові, але вибраним Богом свідкам, нам, що з ним їли й пили після того, як він воскрес із мертвих. 42. І він нам повелів проповідувати народові і свідчити, що то він призначений Богом суддя живих і мертвих. 43. Йому свідчать усі пророки, що кожен, хто вірує в нього, через його ім’я одержує відпущення гріхів.»
Єв. – Йо. 29 зач.; 8, 12-20
12. І ще промовляв до них Ісус, і так їм казав: «Я – світло світу. Хто йде за мною, не блукатиме у темряві, а матиме світло життя.» 13. Отож і мовили до нього фарисеї: «Свідчиш сам за себе – неправдиве твоє свідоцтво.» 14. А Ісус їм відказує: «Хоч я і свідчу за себе сам, та свідоцтво моє правдиве, бо я знаю, звідкіля прийшов я і куди йду. Ви ж не знаєте, звідкіля приходжу і куди відходжу. 15. Ви судите за тілом – я не суджу нікого. 16. Коли я суджу, то суд мій правдивий, бо не сам я, а з Отцем, який послав мене. 17. Та й у законі вашім написано, що свідоцтво двох людей – правдиве. 18. Я свідчу про себе самого, – й Отець, який послав мене, про мене свідчить.» 19. Тоді вони сказали йому: «Де ж твій Отець?» Відрік Ісус: «Ані мене не знаєте, ані Отця мого. Якби знали ви мене, то й Отця мого теж знали б.» 20. Промовив він ті слова біля скарбниці, коли навчав у храмі. І ніхто його не схопив, бо не прийшла ще година його.