Римо-кат.: Понеділок VI тижня Великодня
Греко-кат.: ап. Андроніка і тих, що з ним
Римо-католицький календар
Понеділок VI тижня Великодня
Перше читання
Ді 16, 11-15
Читання з Діянь Апостолів
Відпливши з Троади, ми подалися просто на Самотракію, а другого дня на Неаполь, звідти ж направилися на Филиппи, столичне місто частини Македонії – римської колонії.
Ми перебули днів кілька у тім місті. Суботнього ж дня вийшли поза браму над річку, де звичайно відбувалася молитва, та й посідавши, розмовляли з жінками, що там були зійшлися.
А слухала нас одна жінка, на ім’я Лідія, купчиха кармазином з міста Тіятир, що почитала Бога. Господь відкрив їй серце так, що вона вважала на слова Павлові. Коли ж охристилася вона і її дім, запросила нас, кажучи: «Як ви мене визнали за вірну Господеві, ввійдіть і перебувайте у моїм домі». І примусила нас.
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 149, 1-2. 3-4. 5-6а і 9б (П.: пор. 4а)
В народі своїм Господь уподобав
або: Алілуя
Співайте Господеві нову пісню, *
а хвалу Йому на зборі праведників.
Нехай Ізраїль своїм Творцем радіє, *
нехай своїм царем сини Сіону веселяться!
Хай хвалять Його ім’я танцем, *
при бубні й при гарфі хай Йому співають.
Господь бо благоволить народові своєму, *
оздоблює перемогою покірних.
Хай торжествують праведні у славі, *
на своїх ложах хай ликують.
Хай хвала Божа буде на устах у них. *
Це слава всіх Його преподобних!
Спів перед Євангелієм
Йн 15, 26б. 27а
Алілуя, алілуя, алілуя
Дух Істини свідчитиме за Мене
та й ви свідчити будете.
Алілуя, алілуя, алілуя
Євангеліє
Йн 15, 26 – 16, 4а
+ Слова Євангелія від святого Йоана
Ісус сказав до своїх учнів:
«Як прийде Утішитель, якого зішлю вам від Отця, Дух Істини, який від Отця походить, то Він і свідчитиме за Мене. Та й ви свідчитимете: ви бо зо Мною від початку.
Повідав Я вам те, щоб ви не зневірилися. Виключать вас із синагог. А й година настане, коли то всяк, хто вас убиватиме, буде гадати, що служить тим Богові. Чинитимуть вам те, бо ані Отця, ані Мене вони не спізнали. Сказав же Я вам це, щоб ви нагадали те, що Я вам говорив, коли прийде ота година».
Слово Господнє
Греко-католицький календар:
ап. Андроніка і тих, що з ним
Ап. – Ді. 39 зач.; 17, 1-15
1. Перейшовши через Амфіполь та Аполлонію, прийшли в Солунь, де була юдейська синагога. 2. За своїм звичаєм, Павло ввійшов до них і змагався з ними три суботи про Писання, 3. вияснюючи і доводячи, що Христові треба було страждати й воскреснути з мертвих та що цей власне є Христос, – той Ісус, якого я вам звіщаю. 4. І деякі з них дали себе переконати і пристали до Павла та Сили, – а й велике число богобоязливих греків і жінок знатних чимало. 5. Але заздрісні юдеї назбирали з майдану якихось негідників, збили докупи натовп і заходилися підбурювати місто. Ставши перед домівкою Ясона, шукали їх, щоб вивести до народу. 6. А не знайшовши їх, поволокли Ясона й деяких братів до наставників міста, гукаючи: «Ось вони – ті, що підбурили ввесь світ і прийшли аж сюди. 7. Ясон прийняв їх до себе. Усі вони йдуть проти кесаревих наказів, говорячи, що є інший цар – Ісус.» 8. Так збунтували народ та начальників, які це слухали. 9. Взявши ж від Ясона й інших запоруку, вони їх відпустили. 10. Брати негайно вислали вночі Павла та Силу у Верію, а ці, прибувши туди, пішли в синагогу юдеїв. 11. Ці були благородніші від солунян: вони прийняли слово з повним запалом, щодня досліджували Писання, чи так воно є. 12. Багато ж із них увірували, – і жінок поважних грецьких та й чоловіків чимало. 13. Якже довідались юдеї із Солуня, що Павло звіщає слово Боже й у Верії, прийшли й туди підбурювати і бунтувати народ. 14. Тоді брати негайно відпустили Павла, щоб ішов аж до моря, а Сила й Тимотей зостались там. 15. Ті ж, що проводжали Павла, провели його аж до Атен і повернулись, одержавши наказ для Сили й Тимотея, щоб прийти до нього якнайшвидше.
Єв. – Йо. 40 зач.; 11,47-57
47. Зібрали тоді первосвященики та фарисеї раду й заговорили: «Що робити нам? Силу чудес отой чоловік робить! 48. Якщо залишимо його так, то всі увірують у нього, тож нагрянуть римляни, місто наше знищать та й народ наш!» 49. Один же з них, Каяфа, що був первосвященик того року, мовив до них: «Нічого ви не розумієте, 50. то й не здогадаєтеся, що ліпше вам буде, коли один чоловік за народ помре, а не ввесь люд загине.» 51. Сказав же він так не від себе самого, але, бувши первосвящеником того року пророкував, що Ісус мав умерти за народ; 52. і не тільки за народ, але й за те, щоб зібрати в одне розкидані діти Божі. 53. Від того, отже, дня ухвалили вони його вбити. 54. Тому не ходив уже Ісус більше відкрито серед юдеїв, а подався звідти в околицю неподалеку пустині, у місто, зване Ефраїм, і перебував там з учнями своїми. 55. А надходила юдейська Пасха, і багато людей з країни прибуло перед Пасхою до Єрусалиму, щоб очиститися. 56. Вони отже шукали Ісуса і, стоявши у храмі, говорили між собою: «Як вам здається? Хіба не прийде він на свято?» 57. Первосвященики ж і фарисеї повеліли, що коли хто знатиме, де він, то має виказати, щоб його схопити.
фінансово.
Щиро дякуємо!
