Римо-католицький календар
Урочистість Пресвятих Тіла і Крові Христа, рік А
Перше читання
Втор 8, 2-3. 14б-16а
Читання з Книги Второзаконня.
Мойсей сказав до народу: «Згадай весь той шлях, що ним водив тебе Господь, Бог твій, за цих сорок років у пустині, щоб упокорити тебе, щоб випробувати тебе, щоб довідатися, що в твоєму серці, чи додержуватимеш заповіді Його, чи ні. Він упокоряв тебе, томив тебе голодом та годував манною, про яку не знав ні ти, ні твої батьки; щоб ти пізнав, що не тільки хлібом живе людина, але всім, що виходить з уст Господніх, може жити людина.
Не забувай ти Господа, Бога твого, який вивів тебе з Єгипетської землі, з дому неволі; який водив тебе величезною й страшною пустинею, де гадюки, отруйні вужі й скорпіони, сухий і безводний степ; який виточив тобі з твердої скелі воду; який годував тебе в пустині манною».
Слово Боже.
Псалом респонсорійний
Пс 147, 12-13. 14-15. 19-20 (П.: пор. 12а)
Єрусалиме, Господа оспівуй!
або: Хвали, Єрусалиме, Господа!
або: Алілуя.
Хвали Господа, Єрусалиме! *
Сіоне, величай свого Бога!
Адже Він засуви твоїх брам укріпляє, *
всередині тебе синів твоїх благословляє.
Дає мир твоїм границям *
і наповняє тебе достатком пшениці.
Посилає на землю свою мову, — *
швидко лине Його слово!
Слово своє Він Якову сповіщає, — *
Ізраїлеві — свої присуди і свої настанови.
Він не вчинив так з жодним народом, — *
присудів своїх Він не дав їм знати.
Друге читання
1 Кор 10, 16-17
Читання з Першого послання святого апостола Павла до корінтян.
Брати! Чаша благословення, яку благословляємо, — хіба не є вона спільністю в Христовій крові? Хліб, який ломимо, — хіба не є він спільністю в Христовому тілі? Оскільки є один хліб, то ми, численні, становимо одне тіло, бо всі ми маємо участь в одному хлібі.
Слово Боже.
Секвенція:
Слав Спасителя, Сіоне!
Співом гімнів і поклоном
Пастирю хвалу воздай!
Хоч понад усе хваління
вищий Він, ти поклоніння
з сил усіх Йому складай.
Ось причина достохвальна:
хліб живий і життєдайний
нині подається нам.
Сам Господь цей дар преславний
за столом в вечері тайній
дав дванадцятьом братам.
Тож хай радість буде повна,
осяйна і дзвінкомовна,
щоби чула вся земля!
День святкуймо урочистий:
в нім бо трапеза ця чиста
установлена була.
Це на ній доби старої
Цар наш Пасхою новою
Ветхий довершив Завіт.
Тінь від істини втікає,
світло темну ніч зміняє,
вже старий минає світ.
Що звершив ретельно Вчитель,
на свій спомин це чинити
учням твердо заповів.
За Христовим наставлінням
хліб, вино ми на спасіння
несемо до вівтарів.
Вчення істинне розважмо:
вже не хліб з вином, а справжні
Тіло й Кров даються нам.
Віра ствердить це натхненна,
бо уму це незбагненно
і невидимо очам.
Ці два види — вже лиш знаки,
чудо в видах цих двояких
незглибиме відбулось:
Плоть — це їжа, кров — це напій,
і у кожнім із цих знаків
міститься увесь Христос.
Хоч спожитий, неподільним,
не поламаним і цільним
Він лишається без змін.
Безлік чи один приймає,
кожен порівну вживає —
та все ж невичерпний Він.
Споживають Його праві,
споживають і лукаві,
та несхожий жереб в них.
Глянь — одне і те ж приймають,
наслідок же різний мають:
рай — для добрих, смерть — для злих.
Той, хто хліб оцей ламає,
хай несхитно пам’ятає:
кожна частка уміщає
стільки ж, що і повнота.
Тільки знак тут розділився,
вміст його ж не умалився,
а незмінним залишився, —
віра мовить нам тверда.
(початок скороченої форми)
Ось хліб Ангелів правдивий,
для паломників пожива,
даний дітям милостиво,
не призначений він псам.
У прообразах нам даний:
в Ісаакові закланні,
в агнці жертвеннім пасхальнім,
в манні, посланій отцям.
Пастир добрий, хлібе правий,
Христе, будь до нас ласкавий!
Нас провадь у кожній справі,
а в кінці блаженством слави
обдаруй в землі живих.
Ти, благий і необ’ятий,
зволь нас, смертних, випасати,
спадкоємцями назвати
і на трапезі зібрати
поміж сонмами Святих.
Амінь. Алілуя.
Спів перед Євангелієм
Йн 6, 51
Алілуя, алілуя, алілуя.
Я є хліб живий, що зійшов зі неба;
якщо хто хліб цей буде їсти, житиме повіки.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Йн 6, 51-58
† Читання святого Євангелія від Йоана.
Того часу Ісус сказав до натовпів юдеїв: «Я є хліб живий, який зійшов з неба; якщо хто буде їсти цей хліб, житиме вічно. Хліб же, який Я дам, — це Моє тіло заради життя світу!»
Тоді стали сперечатися між собою юдеї, кажучи: «Як оцей може дати нам їсти своє тіло?»
А Ісус сказав їм: «Воістину, воістину кажу вам: якщо не будете їсти тіла Сина Людського і не будете пити Його крові, не будете мати в собі життя. Хто їсть Моє тіло і п’є Мою кров, той має вічне життя, і Я його воскрешу останнього дня. Адже Моє тіло — справжня пожива, а Моя кров — справжній напій. Хто споживає Моє тіло і п’є Мою кров, той перебуває в Мені, і Я в ньому.
Як послав Мене живий Отець і Я живу через Отця, — так і той, хто буде споживати Мене, житиме через Мене. Це є хліб, який зійшов із неба. Не так, як батьки їли манну й померли, а хто споживатиме цей хліб, буде жити вічно!»
Слово Господнє.
Біблійні роздуми:
Щоб мати в собі життя вищого ґатунку (о. Василь Косік)
Хліб життя (Слово між нами)
Ми продовжуємо отримувати Божі обітниці щодо майбуття (о. Петро Октаба ОР)
Таємниця Євхаристії (о. Кирило Лесько)
фінансово.
Щиро дякуємо!
