Роздуми до Слова Божого на середу VII тижня Великодня
«Освяти їх у твоїй істині: слово твоє — істина. Як послав єси Мене у світ, так послав і Я їх у світ. Віддаю себе за них у посвяту, щоб і вони були освячені в істині» (Йн 17, 17-19).
У Святому Письмі ми бачимо, що слово, промовлене Богом, має надзвичайну владу і міць. По-перше, Словом Божим був створений Всесвіт (пор. Буття 1, 3; 1, 6; 1, 11 і наступні). По-друге, мовою Біблії назвати когось або щось — це значить мати над цією річчю або істотою владу: і все, що Бог створив, всьому дав ім’я, а отже над усім має владу (див. Буття 1, 5; 2, 19).
Слово Боже завжди дієве: «Як дощ і сніг сходить з неба і не повертається туди, але напуває землю, щоб вона родила й ростила та давала насіння тому, хто її обсіває, і хліб тому, хто їсть, отак і моє слово, що виходить у мене з уст, не повертається до мене порожнім, але чинить те, що я хочу, довершує те, за чим я його вислав» (Іс 55, 10-11, пор. також Ам 3, 8).
Бог Отець усе сказав до людини в своєму Сині Ісусі Христі. Бог об’явив себе і свої наміри спасіння людини від вічної смерті і гріха — в Ісусі Христі.
Христос каже, що віддає себе у посвяту (жертву) за тих, які повірили в Нього, щоб вони були освячені в істині (пор. Йн 17, 19). Істина і пізнання істини — це не істина в суто інтелектуальному значенні. Слово «пізнати» в Біблії означає єднання в любові однієї особи з тією особою, яку пізнаєш.
Подібно і біблійне поняття істини не обмежується інтелектуальним знанням про об’єкт пізнання, а має ширше значення: «Істина в Біблії пізнається, відкривається, звершується. Старозавітне поняття емет (істина) означає реальність, яка вважається дійсною та обов’язковою, а тому й є істиною. Слово емет споріднене зі словом емуна; обидва вони означають також віру і вірність, які, своєю чергою, перебувають у тісному зв’язку з милістю, миром і праведністю. У грецькій мові новозавітне поняття істина (алетея), подібно як і емет, означає щось твердо установлене й таке, що існує насправді; крім цього, це справедливість, правдивість, надійність, вірність, щирість, чесність, фактична суть справи, відповідно — істинний вислів, праведне вчення, праведна віра, але передусім — божественна дійсність. Найважливіша біблійна істина — це реальність існування Бога, Ісуса Христа, Святого Духа» (Біблійний словник Брокгауза).
Отже, слова Ісуса Христа: «Віддаю себе за них у посвяту, щоб і вони були освячені в істині» означають: віддаю себе за них у посвяту, щоб вони були наповнені праведністю (любов’ю, милістю, щирістю, миром) і жили справжнім життям»…