Днями в Латеранському Апостольському палаці в Римі завершився на дієцезіальному рівні розгляд життя, заслуг і святості подружжя Амендоладжіне, Уліса та Леліі, що жили в Римі в XX столітті.
Подружжя мало п’ятьох дітей. До сьогоднішнього дня дожили двоє з них. Обидва були присутні на заході у Латеранському палаці. Це донька Тереза і син Раффаеле, який став священиком-кармелітом.
Спільне життя подружжя Амендоладжіне було прикладом справжнього шлюбної і духовної єдності. Їхня донька Тереза так згадує своїх батьків: «Вони дуже відрізнялися за характером і поведінкою. Мого батька і мою матір об’єднувало те, що вони обоє завжди дивилися на Бога у всіх своїх діях. Уліс був поступливим, аскетом, любив тишу, а Лелія була енергійною, більш жвавою і живою. Але вони завжди вважали свої відмінності багатством, отриманим від Бога».
Їх духовний шлях був позначений впливом Кармелю. Уліс був кармелітським терціарієм, а Лелія належала до Братства Священного Скапулярія. Отець Раффаеле, єдиний з п’яти дітей, що пішов за батьками в цьому покликанні, розповів, що його батько і мати жили неподалік від парафії Св. Терези, на Корсо д’Італія в Римі, якою опікувались отці з ордену Босих кармелітів. Священик згадував слова свого батька про його любов до Кармелю і чернечого ордену Діви Марії, чия духовність допомагає досягти близькості з Богом: «Численні кармелітські святі нестримно притягують мене, Ісус бажає, щоб я досяг християнської досконалості цим шляхом». Саме так писав Уліс у своєму листі синові, що проходив новіціат.
Подружжя Амендоладжіне пережили з вірою багато випробувань. У 1951 році, після 21 року спільного життя, Лелія померла після тривалої хвороби. «Святість Леліі і Уліса, – сказав постулатор процесу Лука Паскуале, – це святість у щоденному житті. І це особливо помітно по останнім дням життя Леліі. Вона померла від раку досить молодою, довго і болісно страждаючи. За кілька днів до смерті Лелія часто говорила про Діву Марію, яка йде їй назустріч. Діти Леліі вірять, що так воно і було».
За матеріалами: Радио Ватикан
фінансово.
Щиро дякуємо!
