Лев XIV розпочав серію катехиз, присвячених Конституції про святу літургію, ухвалену Другим Ватиканським Собором.
Святіший Отець наголосив, що саме в літургії звершується діло спасіння, Церква формується як Тіло Христове, а вірні отримують силу перетворювати участь у богослужінні на щоденне життя вірою, пише Vatican News.
«Укладаючи цю Конституцію, отці Собору прагнули не лише провести реформу обрядів, а й спонукати Церкву до роздумів та глибшого розуміння того живого зв’язку, який її творить і єднає: Таїнства Христа». Цими словами Папа Лев XIV розпочав катехизу в середу 20 травня 2026 року, під час загальної аудієнції на площі св.Петра, започатковуючи нову серію повчань, присвячених конституції «Sacrosanctum Concilium».
Пасхальне Таїнство сакраментально присутнє
«Літургія торкається самого серця цього Таїнства: вона є одночасно простором, часом і контекстом, у якому Церква отримує від Христа своє життя. Адже в літургії “здійснюється діло нашого спасіння”» (SC 2), — зазначив Святіший Отець. Завдяки біблійному, патристичному та літургійному оновленню ХХ століття Церква глибше усвідомила справжній зміст християнського Таїнства. Йдеться не про щось незбагненне, а про спасенний Божий задум, прихований споконвічно та об’явлений у Христі.
Папа наголосив, що осердям цього Таїнства є Пасха Господня — Його страсті, смерть, воскресіння і прославлення, які в літургії стають сакраментально присутніми для вірних. Далі Папа зазначив, що сам Христос є джерелом життя Церкви і продовжує діяти в ній силою Святого Духа. У літургії Він освячує свою Наречену — Церкву, та приєднує її до своєї жертви Отцю, бо Він сам присутній і в Божому Слові, і в Таїнстві, і в служителях, і в зібраній спільноті — і передусім у Євхаристії. А звершуючи Євхаристію, Церква «приймає Тіло Господнє і стає тим, що приймає», — тобто сама стає Тілом Христовим, оселею Бога в Дусі. Саме так звершується діло нашого відкуплення, яке уподібнює нас до Христа і будує між нами справжнє церковне сопричастя.
Літургія формує Церкву як Тіло Христове
Єпископ Рима підкреслив, що в літургії єдність Церкви здійснюється «за допомогою обрядів і молитов». Богослужбова обрядовість не лише виражає віру Церкви, згідно з принципом lex orandi, lex credendi («правило молитви є правилом віри»), але й формує її сутність. Проголошене Боже Слово, звершення Таїнства, жести, мовчання і сам літургійний простір, зазначив Святіший Отець, представляють і водночас творять народ, скликаний Отцем, Тіло Христове і храм Святого Духа. Тому «кожне богослужіння стає справжнім об’явленням Церкви в молитві», — додав він, цитуючи слова св.Йоана Павла ІІ.
У цьому світлі стає зрозуміло, чому Другий Ватиканський Собор назвав літургію «вершиною, до якої прямує діяння Церкви, і водночас джерелом, із якого випливає вся її сила» (SC 10). Хоча місія Церкви охоплює також проповідування, служіння вбогим та супровід людини в різних життєвих обставинах, — уся ця діяльність знаходить свою кульмінацію в літургії і з неї черпає силу. Постійно занурюючись у Пасху Господню через Боже Слово, Таїнства та спільну молитву, вірні мають підкріплення, заохочення й оновлення у своїй вірі та місії. Таким чином «участь вірних у літургійній діяльності є водночас “внутрішньою” і “зовнішньою”», — підсумував Святіший Отець.
Звершена літургія має ставати щоденним життям
Переходячи до практичного виміру, Папа Лев XIV наголосив: літургія не завершується із закінченням богослужіння; вона покликана проникати в повсякденне життя християнина та формувати його вчинки. Саме так, за його словами, життя віруючого стає «живою, святою і приємною Богові жертвою» (Рим 12,1).
Папа підкреслив, що літургія щоденно зміцнює Церкву, наповнює її Святим Духом, вводить вірних у життя Христа та формує спільноту, відкриту й гостинну для всіх. У цьому сенсі вона є знаком єдності всього людського роду в Христі. Завершуючи катехизу, Лев XIV закликав:
«Дозвольмо, щоб нас внутрішньо формували обряди, символи, жести — і насамперед жива присутність Христа в літургії».
фінансово.
Щиро дякуємо!
