Роздуми над Словом Божим на спомин Святого Апостола Варнави
Він був доброю людиною і сповнений Духа Святого та віри ( Діян 11, 24)
Сьогодні Церква згадує св. Апостола Варнаву. Варнава був товаришем в апостольській справі св. Павлу. З Діяння Апостолів відомо, що Святий Дух хотів, щоб Варнаву разом з апостолом Павлом було призначено до проголошення Євангелія.
Діяння Апостолів наводять коротку і змістовну характеристику цього апостола: «Він був доброю людиною і сповнений Духа Святого та віри» (Діян 11, 24).
Кожен християнин в тій чи іншій мірі покликаний до проповіді Євангелія. Чинить це кожен в міру своїх можливостей, вмінь і талантів. Найважливіше ж, на що звертають увагу невіруючі люди, коли їм проголошуємо Євангеліє, це те, які ми люди, як себе поводимо.
Чи буде хтось слухати нечемну і недобру людину, яка тут говорить про Євангеліє, а за хвилину проклинає? Ні, отже мусимо вчитися постави доброти, якщо хочемо, щоб нас почули. Але доброти замало: якщо я добрий, але сам не живу вірою, то в моїй мові про Євангеліє, про справи віри буде відчутна щонайменше нещирість: адже я вірою не живу. Тому також християнин, щоб хтось йому повірив, сам повинен цією вірою жити.
Проте навіть якщо я стараюсь виконувати заповіді і бути добрим, все ж таки навернення в жодному разі не є моєю, тобто людською справою. Жодна людина, якби вона гарно не говорила і навіть жила, нікого не може навернути до віри в Бога. Навертає лише Святий Дух. Апостол не послуговується Святим Духом, а навпаки, Святий Дух своїми натхненнями дає апостолу і сили, і знання того, що він має робити для апостольського служіння. Кожен, хто сповнений Святого Духа, є насправді місіонером, апостолом. Навіть якщо він за все своє життя не виїжджав за межі своєї країни чи міста…