Католики Севастополя, християни інших віросповідань, які їм співчувають та просто громадяни міста днями створили ініціативну групу з повернення Римо-Католицького храму св. Климента Римського католицькій громаді міста.
Питання про повернення будівлі храму піднімається не перший рік. У 2010 році католицька громада міста відсвяткувала своє десятиліття. У квітні 2011 року виповнилося 100 років будівлі храму. З цих 100 років благополучними для храму і громади виявилися лише шість …
У святині, яка пережила Другу світову війну, радянською владою були знищені всі сакральні частини будівлі – зірвали покрівлю, заклали готичні вікна, збили верхній портик, вівтарну стіну сховали за екраном. Відразу під нею влаштували міські туалети.
Туалети в храмі були закриті лише в січні 2009 року за клопотанням Володимира Казаріна, який на той час був першим заступником голови міської адміністрації.
У тому ж 2009 році, в листопаді, севастопольським католикам вдруге за 10 років дозволили провести богослужіння на свято святого Климента всередині храму. А в грудні архітектурна комісія перевірила стан будівлі, яка перебувала в оренді кінооб’єднання «Кіносвіт» і виявила аварійний стан стелі в кінозалі. Звісно, всі сеанси були заборонені. І тоді католикам відмовили у проведенні Різдвяного богослужіння. Різдвяна Меса проходила під стінами храму.
В якості одного з аргументів проти повернення храму висувають кількість католиків в місті на сьогоднішній день . Звісно, зараз їх не 3 500, як було за часів будівництва храму на початку ХХ століття. Свого часу, після поголовних репресій, їх залишилося кілька людей, а після війни в Севастополь селили вибірково – будівельників та учасників оборони. Але і серед них були католики – і будівельники, і сім’ї військових.
На сьогодні в католицькій громаді – близько 400 осіб, які постійно відвідують недільні богослужіння, в невеликій каплиці в будинку напроти будівлі храму. А ще є ті, хто приїжджають з навколишніх міст і селищ.
А ще є літні люди, які не в змозі крутими сходинками піднятися на третій поверх, і котрих священик відвідує вдома. В парафії близько 40 дітей різного віку. В капличці ж вміщається лише близько 100 осіб. А тому на свята богослужіння відбувається на площі біля колишнього храму.
Усі 10 років громада неодноразово зверталася і до судових інстанцій, і в комісію з прав людини. Звернення з високих інстанцій міськими депутатами ігнорувалися. Відмови мотивувалися тим, що це – дитячий кінотеатр.
Сьогодні противників передачі храму католицькій громаді вистачає, це і політики, і міська влада. Питання передачі кінотеатру вірянам знаходить підтримку тільки у двох депутатів міськради та нового голови міської адміністрації Володимира Яцуби.
Кажуть, що проти існування католицького храму виступає і деканат УПЦ Московського Патріархату, який вважає Севастополь «канонічною територією Православної Церкви» .
фінансово.
Щиро дякуємо!
