Римо-католицький календар
Понеділок XVIII звичайного тижня, рік І
Перше читання
Чис 11, 4б-15
Читання з Книги Чисел.
Тими днями сини Ізрáїля знову стали плакати: «Хто дасть нам м’яса їсти? Пригадуємо собі рибу, що задарма їли в Єгипті, огірки, дині, пір, цибулю, часник; а тепер душа наша прагне: нема нічогісінько, сама лише манна перед нашими очима».
Була ж манна, наче коріандрове насіння, а колір її, як колір кришталю. Народ розсипався і збирав її і молов на жорнах або товк у ступах, то й варили її в горщиках і пекли пляцки; а на смак була вона, мов тістечко на олії. І коли вночі спадала роса на табір, то спадала на нього й манна.
Вчув Мойсей, що народ плаче в родинах своїх, кожен коло входу до свого шатра, і гнів Господній запалав вельми. Стало прикро Мойсею і сказав він до Господа: «Чому Ти вчинив погано своєму слузі? Чому не знайшов я ласки в очах у Тебе, що он тягар усього цього народу Ти звалив на мене? Чи то ж я зачав увесь той народ? Чи то ж я породив його, що Ти менікажеш: носи його, мовляв, на лоні в себе, як то годувальниця носить немовлятко, аж до землі, про яку Ти клявся їхнім батькам? Звідки взяти мені м’яса, щоб дати усьому цьому народу? Ось вони з плачем насіли на мене, кажучи: “Дай нам м’яса їсти!” Не можу я сам нести увесь люд оцей; занадто тяжкий він для мене. Якщо й далі так обходитимешся зі мною, то ліпше, молю, вбий мене, коли я знайшов ласку в очах Твоїх, щоб я не бачив більше горя мого».
Слово Боже.
Псалом респонсорійний
Пс 81(80), 12-13. 14-15. 16-17 (П.: пор. 2а)
Співайте Богу, нашій допомозі.
Мій народ не почув голосу Мого, — *
Ізрáїль Мене не послухав.
І Я відпустив їх через закам’янілість їхнього серця; *
вони живуть за забаганками своїми.
Якщо би Мій народ Мене послухав, *
якщо б Ізрáїль ходив дорогами Моїми, —
Я скоро впокорив би ворогів їхніх, — *
наклав би Мою руку на тих, хто їх утискає.
Вороги Господні підлещувалися би до нього, *
і їхня доля була би вирішена навіки;
добірною пшеницею Я їх нагодував би, *
і медом зі скелі Я би їх наситив!
Спів перед Євангелієм
Мт 4, 4б
Алілуя, алілуя, алілуя.
Не самим хлібом житиме людина,
але кожним словом, що виходить з уст Божих.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Мт 14, 13-21
† Читання святого Євангелія від Матея.
Того часу Ісус, почувши про смерть Йоана Хрестителя, відплив сам звідти човном у безлюдне місце; довідавшись про те, багато людей пішло за Ним пішки з міст. Вийшовши, Ісус побачив багатьох людей, змилосердився над ними та оздоровив їхніх хворих.
А як настав вечір, підійшли до Нього учні та й кажуть: «Тут місце пустинне і година вже пізня; відпусти людей, щоб пішли у села купити собі їжі».
Ісус же відповів їм: «Немає необхідності їм іти: ви дайте їм їсти!»
Та вони говорять Йому: «Маємо тут лише п’ять хлібів і дві риби».
А Він сказав: «Принесіть їх Мені сюди».
І, звелівши людям посідати на траві, узяв п’ять хлібів та дві риби, підвів погляд до неба, промовив благословення і, розломивши, дав хліби учням, а учні — юрбам. І всі їли й наїлися, і назбирали шматків, що залишилися, дванадцять повних кошиків. А тих, які їли, було близько п’яти тисяч чоловіків, не рахуючи жінок і дітей.
Слово Господнє.
Біблійні роздуми:
Чи ти не втомився від чудес? (Слово між нами)
Наші «забаганки» — чи Божі обіцянки? (курс «Дабар»)