Римо-католицький календар
Понеділок XVIII Звичайного тижня, рік І
Перше читання
Чис 11, 4б-15
Читання з Книги Чисел
Сини Ізрáїля собі стали плакати: «Хто, мовляв, дасть нам м’яса їсти? Пригадуємо собі рибу, що задарма їли в Єгипті, огірки, дині, пір, цибулю, часник; а тепер душа наша прагне: нема нічогісінько, сама лише манна перед нашими очима.
Була ж манна, наче коріяндрове насіння, а колір її, як колір буелія. Народ розсипався і збирав її і молов на жорнах або товк у ступах, то й варили її в горщиках і пекли пляцки; а на смак була вона, мов тістечко на олії. І коли вночі спадала роса на табір, то спадала на нього й манна.
Вчув Мойсей, що народ плаче по сім’ях, кожен коло входу до свого шатра, і гнів Господній запалав вельми, то й стало йому прикро. І сказав Мойсей до Господа:
«Чому вчинив Ти таке з своїм слугою? Чому не знайшов я ласки в очах у Тебе, що он тягар усього цього народу звалив єси на мене? Чи то ж я зачав увесь той народ? Чи то ж я породив його, що Ти мені кажеш: „Носи його, мовляв, на лоні в себе, як то нянька носить немовлятко, аж до землі, про яку Ти клявся їхнім батькам?” Звідкіль узяти мені м’яса, щоб нагодувати ввесь народ оцей? Ось вони з плачем насіли на мене, кажучи: „Дай нам м’яса їсти!” Не під силу мені одному нести ввесь люд оцей; занадто тяжкий він для мене. Якщо й далі так обходитимешся зо мною, то ліпше, молю, вбий мене, коли я знайшов ласку в очах Твоїх, щоб я не бачив горя мого».
Слово Боже
Псалом респонсорійний
Пс 81(80), 12-13. 14-15. 16-17 (П.: пор. 2а)
Богу співайте, нашій охороні.
Але народ мій голосу мого не слухав, *
Ізрáїль не хотів Мене й знати.
І Я віддав їх на волю запеклого їхнього серця: *
хай собі ходять по своїй волі!
Якби ж то мій народ Мене був слухав, *
якби Ізрáїль ходив дорогами моїми,
Я б ворогів їхніх умить понизив, *
проти гнобителів їхніх Я звернув би мою руку.
Господні ненависники йому б лестили, *
їхня кара була б вічна.
Найкращою пшеницею Я його нагодував би, *
медом із скелі його наситив би.
Спів перед ЄвангеліємЇ
Мт 4, 4б
Алілуя, алілуя, алілуя.
Не самим хлібом житиме людина,
але кожним словом, що виходить з уст Божих.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Мт 14, 13-21
† Читання святого Євангелія від Матея.
Того часу Ісус, почувши про смерть Йоана Хрестителя, відплив сам звідти човном у безлюдне місце; довідавшись про те, багато людей пішло за Ним пішки з міст. Вийшовши, Ісус побачив багатьох людей, змилосердився над ними та оздоровив їхніх хворих.
А як настав вечір, підійшли до Нього учні та й кажуть: «Тут місце пустинне і година вже пізня; відпусти людей, щоб пішли у села купити собі їжі».
Ісус же відповів їм: «Немає необхідності їм іти: ви дайте їм їсти!»
Та вони говорять Йому: «Маємо тут лише п’ять хлібів і дві риби».
А Він сказав: «Принесіть їх Мені сюди».
І, звелівши людям посідати на траві, узяв п’ять хлібів та дві риби, підвів погляд до неба, промовив благословення і, розломивши, дав хліби учням, а учні — юрбам. І всі їли й наїлися, і назбирали шматків, що залишилися, дванадцять повних кошиків. А тих, які їли, було близько п’яти тисяч чоловіків, не рахуючи жінок і дітей.
Слово Господнє.
Біблійні роздуми:
Чи ти не втомився від чудес? (Слово між нами)
Наші «забаганки» — чи Божі обіцянки? (курс «Дабар»)