Римо-католицький календар
Понеділок ХІV звичайного тижня, рік І
Перше читання
Бут 28, 10-22а
Читання з Книги Буття.
Тими днями вийшов Яків із Версавії і пішов у Харан. Дійшов він на місце й заночував там, бо зайшло сонце. Він узяв камінь з-поміж каміння, яке було на місці, поклав собі під голову та й ліг спати на цьому місці. І сниться йому, що ось сходи спираються об землю, а вершком сягають неба, і оце ангели Божі ступають по них вгору й сходять наниз.
А над ними стояв Господь і мовив: «Я — Господь, Бог Авраама, твого батька, і Бог Ісаака. Землю, на якій ти лежиш, Я дам тобі й твоєму потомству. Твоє ж потомство буде численне, як земний порох. Ти поширишся на захід і на схід, на північ і на південь. Усі народи землі будуть благословенні через тебе і твоє потомство. Оце Я з тобою, і берегтиму тебе скрізь, куди підеш, і поверну тебе назад у цю землю, бо не покину тебе, поки не виконаю того, що Я тобі сказав».
Коли ж Яків прокинувся зі сну свого, то промовив: «Насправді Господь є на цьому місці, а я не знав». І злякався він і каже: «Яке страшне це місце! Це ніщо інше, як дім Божий, і це ворота небесні!»
Рано-вранці встав Яків, узяв камінь, що його був поклав собі під голову, і поставив його як стовпа і вилив олію на його верх. І назвав він те місце — Бетел, однак раніше те місто звалося Луз.
І склав Яків обітницю, кажучи: «Як Господь буде зі мною і збереже мене в цій дорозі, якою я йду, і як дасть мені хліба їсти та й одежі одягтися, так що вернусь я у мирі у дім мого батька, то Господь буде мені Богом, а камінь цей, що його я поставив як стовпа, буде домом Божим».
Слово Боже.
Псалом респонсорійний
Пс 91(90), 1-2. 3-4. 14-15аб (П.: пор. 2б)
На Тебе, Боже, покладу надію.
Хто живе під захистом Всевишнього, *
у тіні Всемогутнього буде жити.
Нехай він Господу скаже: †
«Ти — мій притулок, моя твердиня, мій Бог,*
я на Нього покладатиму надію».
Він визволить тебе від пастки мисливця *
і від пагубного слова.
Своїм крилом Він тебе отінить, — †
ти заховаєшся під Його крила: *
Його істина — щит і зброя.
Адже він припав до Мене, — і Я дам йому спасіння. *
Прославлю його, бо Моє Ім’я пізнав він.
Закличе він до Мене — *
і Я до нього відізвуся.
Спів перед Євангелієм
Пор. 2 Тим 1, 10б
Алілуя, алілуя, алілуя.
Спаситель наш Ісус Христос смерть знищив,
а життя освітив Євангелієм.
Алілуя, алілуя, алілуя.
Євангеліє
Мт 9, 18-26
† Читання святого Євангелія від Матея.
Того часу, коли Ісус ще говорив, підійшов до Нього один начальник, вклонився і сказав Йому: «Моя донька щойно померла; але прийди й поклади на неї свою руку — і вона оживе». Тож встав Ісус та й пішов за ним, також і Його учні.
І ось жінка, яка нездужала на кровотечу дванадцять років, підійшовши ззаду, доторкнулася до краю Його одягу, бо говорила сама собі: «Як тільки доторкнуся до Його одягу, буду врятована».
Ісус же, обернувшись і побачивши її, сказав: «Відваги, дочко! Віра твоя тебе спасла». І жінка була врятована тієї ж миті.
Прийшовши до дому начальника і побачивши флейтистів та натовп, який голосив, Ісус сказав: «Відійдіть, бо дівчина не померла, а спить».
Та з Нього почали насміхатися. Коли ж натовп вигнали, Він увійшов, узяв її за руку — і дівчина встала. Ця звістка розійшлася по всій тій землі.
Слово Господнє.
Біблійні роздуми:
Слова Ісуса, що підтримають у відчаї (Слово між нами)
Люди з вірою (о. Валентин Матушевський)
Не махнути рукою (курс «Дабар»)
фінансово.
Щиро дякуємо!
