Роздуми над Словом Божим на понеділок ХІV звичайного тижня, рік І
Коли (Ісус) їм казав це, приступив один начальник і, вклонившися, мовить Йому: “Дочка моя тільки–що померла. Прийди но, поклади на неї свою руку, і вона оживе.” Підвівсь Ісус і пішов за ним, а й учні Його. І от одна жінка, що дванадцять років нездужала на кровотечу, приступила ззаду й доторкнулась до краю Його одежі. Казала бо сама до себе: “Як тільки доторкнуся до краю Його одежі, видужаю.” Ісус же, обернувшись, побачив її і каже: “Бадьорися, дочко! Віра твоя спасла тебе.” І видужала жінка від тієї ж години. А коли Ісус прибув до дому начальника й побачив там сопільників і юрбу схвильовану, сказав: “Уступіться, бо дівча не вмерло, а спить.” І насміхалися з Нього. Якже випроваджено людей, Він увійшов, узяв її за руку, і дівча встало. Чутка про це розійшлась по всій тій країні.
Мт 9, 18–26
У сьогоднішньому фрагменті Євангелія бачимо двох дуже різних людей, що прийшли до Ісуса з двома різними проблемами. Один — старшина синагоги, поважний начальник, напевно дуже шанована людина у своїй громаді, а інша — нещасна жінка, постійні крововиливи котрої зробили її вигнанкою. І все ж таки в них було дещо спільне.
По–перше, і Яір, і хвора жінка наблизились до Ісуса з великим смиренням та вірою. Вони були впевнені в Його силі та здатності допомогти їм (див. Мт 9, 18). І вони мали рацію! Ісуса настільки зворушила їхня довіра, що Він допоміг їм без жодних вагань.
По–друге, і начальнику синагоги, і тій жінці довелося подолати певні обмеження, що накладало на них суспільство. Жінка через свою хворобу не мала права знаходитися в натовпі та контактувати з іншими людьми. Тож для того, аби доторкнутися до одягу Ісуса, їй довелося проявити сміливість і знехтувати суспільним засудженням. Зі свого боку, Яір також мав перебороти страх осуду зі сторони інших членів синагоги, котрі не визнавали Ісуса.
Дивлячись на міцну віру цих двох людей, Христос також бачив їхні побоювання та вагання. Саме тому Він підтримав хвору словами розради: «Бадьорися, дочко!» (Мт 9, 22), а чоловікові сказав: «Не бійся! Тільки віруй» (Мк 5, 36).
Такими словами Ісус звертається й до тебе, коли знаходишся на межі відчаю. Він прийшов, щоб усім принести зцілення та спасіння, тому не бійся і віруй: Господь здатен зробити те, що всім здається неможливим!
«Господи Ісусе Христе, допоможи мені довіряти Тобі всім серцем».
Слава Отцю, і Сину, і Святому Духу. Як було на початку, і нині, і повсякчас, і на віки вічні. Амінь.
Підпишіться на «Слово між нами» у Telegram та Instagram, а також приєднайтеся до чату Роздумів над Словом Божим у Viber.
Щодня о 9.00 год. з каплиці Отців Маріянів у Харкові транслюється Служба Божа. Трансляцію дивіться на YouTube-каналі журналу «Слово між нами»