Два астрономи, американець Ерік Есфа і швейцарець Мартін Юці, висунули нову теорію відповідно до якої Земля мала 2 місяці 4,4 мільярдів років тому. Менший місяць зіштовхнувся з більшим, притягнутий гравітацією, після чого розпався.
Нова теорія з’явилася в середу в найновішому видані часопису «Природа» («Nature»). Вона покликана пояснити чому поверхня півкулі Місяця, яка невидима з боку Землі, більш горбиста і без кратерів.
Науковці представили комп’ютерну модель того, як гіпотетично могла виглядати ця подія 4,4 млрд. років тому. Незадовго після неї на Землі з’явилися перші ознаки життя.
Відповідно до цієї теорії обидва місяці були тоді молоді (за космічними критеріями), бо виникли тільки близько 100 млн. років тому, після зіткнення Землі з іншою масивною планетою. В першому періоді існування Сонячної системи такі події були типовими.
Менший місяць діаметром близько 965 км обертався по тій самій орбіті, що і в тричі більший «напарник». Гравітаційне поле більшого місяця було настільки сильне, що зіткнення стало очевидним., хоча і відбулося при відносно малій швидкості – 8 тисяч кілометрів на годину. Саме тому небесні тіла не розтопилися.
Матерія меншого місяця розкидалася по частині поверхні більшого, не залишаючи при цьому кратерів, які б з’явилися, якби швидкість при ударі була вищою. В результаті виник наш Місяць в його сучасному вигляді.
Астрономи звертають увагу на те, що Земля є єдиною планетою в Сонячній системі з одним сателітом. Решта ж або не мають сателітів взагалі (як Меркурій та Венера), або мають принаймні два (Марс), або ж кілька десятків (Сатурн і Юпітер).
Інші наковці підтверджують вірогідності теорії, але також закидають, що складно довести її правдивість. «Не можемо знайти в ній жодної помилки. Це могло трапитися або не трапитися», – сказав астроном Джей Мелош.
За матеріалами: deon.pl