Трагедія смерті праведника

Роздуми до Слова Божого на Мучеництво св. Йоана Хрестителя

За що Іродіада розлютилась на Йоана Хрестителя? (Мк 6, 19). Саме за те, що говорив і Іроду і їй правду. Іродіада покинула свого законного чоловіка і мешкала з його братом, Іродом. Така постава Ірода і його незаконної жінки була не тільки важким гріхом, але і збаламученням сумління підданих Ірода. Йоан Хреститель закликав до навернення, яке дозволяє прийняти спасіння, адже не можна прийняти спасіння, поки своїм життям не відвернешся від гріха…

Часом наше уявлення про щастя може дуже сильно суперечити істині Божій. Можливо щось подібне трапилось з Іродіадою: не могла прийняти правди Божої, заперечувала її, оскільки, як їй здавалось, ця правда забирала в неї це щастя, якого так сильно прагнула. Польський поет кс. Ян Твардовський написав такі рядки: «між правдою і щастям, найлегше розбити носа». Заперечення істини, заради збереження своєї ілюзії щастя привело Іродіаду до наступного гріха – вбивства Йоана Хрестителя…

В Євангелії від Матея (14, 13), після опису страти євангеліст занотовує, що Ісус, почувши про страту Йоана, усамітнився на горі для молитви. Смуток Ісуса Христа з приводу смерті Йоана Хрестителя – це смуток Бога з приводу кожної такої смерті людини за істину. Це трагедія неприйняття однією людиною милосердя Божого і трагедія смерті праведника.

Ця трагедія вбивства праведника, за те, що говорить правду продовжується і надалі, про це говорить Одкровення Йоана Богослова: «Коли відкрив п’яту печать, я побачив під жертовником душі повбиваних за слово Боже і за свідчення, що мали. І закричали вони голосом великим: «Доки, Владико святий і правдивий, не судиш і не мстиш за кров нашу – тим, що живуть на землі?» І дано їм кожному одежу білу і проречено їм, нехай спочиють іще на час малий, поки не доповнять числа співслужники їхні і брати їхні, що мають бути убиті, як і вони». (Одкр 6, 9-11)