Трагедія смерті праведника

Роздуми над Словом Божим на спомин мучеництва св. Йоана Хрестителя

За що Іродіяда розлютилась на Йоана Хрестителя? Саме за те, що як говорив Іродові, так  і їй він говорив правду. Іродіяда покинула свого законного чоловіка і мешкала з його братом, Іродом. Така постава Ірода і його незаконної жінки була не тільки важким гріхом, але й збаламученням сумління підданих Ірода. Йоан Хреститель закликав до навернення, яке дозволяє прийняти спасіння: адже не можна прийняти спасіння, поки своїм життям не відвернешся від гріха…

Часом наше уявлення про щастя може дуже сильно суперечити Божій істині. Можливо щось подібне трапилось з Іродіядою: вона не могла прийняти Божу правду, заперечувала її, оскільки, як їй здавалось, ця правда забирала в неї це щастя, якого вона так сильно прагнула. Польський поет о. Ян Твардовський написав такі рядки: «між правдою і щастям найлегше розбити носа». Заперечення істини заради збереження своєї ілюзії щастя привело Іродіяду до наступного гріха — вбивства Йоана Хрестителя…

В Євангелії від Матея (14, 13) євангеліст занотовує, що Ісус, почувши про страту Йоана, усамітнився на горі для молитви. Смуток Ісуса Христа з приводу смерті Йоана Хрестителя — це смуток Бога з приводу кожної такої смерті, коли людина гине за правду. Це трагедія неприйняття однією людиною Божого милосердя і трагедія смерті праведника.

Ця трагедія вбивства праведника за те, що говорить правду продовжується і надалі. Про це говорить Одкровення Йоана Богослова: «Коли відкрив п’яту печать, я побачив під престолом душі вби­тих за Боже Слово і за свідчення, яке вони мали. І вони закричали гучним го­ло­сом, проголошуючи: “Доки, Святий і Праведний Владико, не судиш і не мстиш за за нашу кров мешканцям Землі?” І було дано кожному з них бі­лий одяг, і сказано їм, аби спо­чи­ва­ли ще трохи часу, поки не допов­нять числа їхні співслуги та їхні бра­ти, котрі будуть вбиті, як і вони» (Одкр 6, 9-11).