Роздуми до Слова Божого на вівторок ХХVІІІ звичайного тижня, рік І
Якийсь фарисей запросив Його на обід до себе. Ісус увійшов і сів за столом. Побачивши це, фарисей здивувався, що Він перш не зробив обмивань перед обідом. (Лк 11, 37н)
За столом ми проводимо чимало часу. Час, виділений на приготування та прийняття їжі, особливим чином формує нас і тих, із ким ділимо хліб. Покладені між нами на столі страви та вироби є заохотою помітити у собі самих дари, якими можна і варто поділитись.
Звісно, можна дивитися на того, хто навпроти нас за столом, – як на суперника: у сенсі споживацькому та загальнолюдському. Можна йому заздрити, можна його подумки оцінювати й осуджувати, як фарисей із сьогоднішнього фрагменту Євангелія…
Можливо, саме з цього приводу варто молитися перед їдою та після їди: щоб час, виділений на спожиття їжі, не був повен «застольних гріхів», але ставав сердечним та сприятливим спілкуванням у Божому Дусі.
фінансово.
Щиро дякуємо!
