Роздуми до Слова Божого на четвер ХХХ звичайного тижня, рік І
Підійшли деякі фарисеї і сказали Ісусові: «Вийди і йди звідси, бо Ірод хоче Тебе вбити.» (пор. Лк 13, 31)
Кожен, хто читає Євангеліє, помічає, як із ходом розвитку подій навколо Ісуса щораз більше затискається петля смертельної небезпеки. Як Бог, Він про те все прекрасно знав, а як людина – переживав, про що свідчить Його молитва у Гетсиманії, коли просив, якщо це можливо, щоб віддалилась чаша страждань. Проте Ісус довіряє волі Небесного Отця. Все віддає Йому: як свою тривогу та сумніви, так і – вже на хресті – свого духа. Опору для такої довіри Ісус шукав і знаходив у молитві.
Можливо, ці роздуми звертають увагу на ті моменти нашого життя, коли ми комусь «заважаємо», коли щось заважає в безпеці виконувати належне. У згаданих образах (Ісус у спокусах тривоги, Ісус на молитві довіряє Небесному Отцю) маємо Добру Новину – підказку, як нам бути.
З Ним – не лише страх не володітиме нами, а й зможемо дати добре та переконливе свідчення про Переможну і Всемогутню Любов Небесного Отця, як це роблять у наш час численні християни, переслідувані в своїх країнах за віру.