Отець Лешек Крижа, керівник групи «Допомога Церкві на Сході», в розмові з нагоди 4‑ї річниці повномасштабної російської агресії проти України наголошує на драматичному становищі мешканців українських міст.
Для поляків та польськомовних зарубіжних громадян, які в Україні не були, о.Лешек описує те, що сам бачив під час попередньої поїздки. «Багато хто з нас бачив таку ситуацію: сильні морози, немає електрики, немає опалення, немає води. Минулого разу, коли я був у Києві, понад 90% міста сильно постраждало від відключення електроенергії. Іноді вона працює лише дві-три години на добу. Уявіть собі життя в 19‑поверховому хмарочосі без ліфтів, опалення і проточної води. Працездатні можуть впоратися; але дітям, інвалідам і людям похилого віку важче. Сенс у тому, щоб допомогти людям у таких ситуаціях. Ми отримуємо повідомлення про подібну ситуацію у Львові, Одесі й багатьох інших містах, зокрема Запоріжжі та Харкові. Ця зима була надзвичайно важкою».
Він наводить конкретні приклади діяльності, яку проводить команда «Допомога Церкві на Сході»: «Ми прагнемо допомогти їм пережити цей найважчий час. Організовуємо центри обігріву, де люди можуть зігрітися й поїсти гарячого супу. Та й просто посидіти і поспілкуватися. Там є черговий психолог і дитяча зона. Пункти допомоги підтримуються католицькими парафіями та іншими конфесіями, а також різними організаціями. У Києві також є багато місць, де роздають гарячий суп і чай. Ми намагаємося брати в цьому участь».
Отець Крижа наголошує, що навіть найменша допомога є безцінною. «Я був у Запоріжжі, що лише за 15 км від лінії фронту. Там їжу роздають чотири рази на тиждень біля санктуарію [Бога Отця]. Люди отримують буханець хліба й одну консерву. Діти ще отримують шматочок шоколаду або льодяник. У черзі стоять різні люди: віруючі й невіруючі, православні, греко-католики і католики — всі, хто має потребу. Люди похилого віку та інваліди стають у чергу, чекаючи на буханець хліба. Тим, хто з мінімальним доходом, мусять вирішувати, купувати ліки чи харчі. Така допомога особливо важлива і необхідна для них».
Під кінець розмови о.Крижа подякував тим, хто долучається до допомоги українцям. «Зараз, коли наближається четверта річниця повномасштабної агресії проти України, звернімо особливу увагу на людей. По‑перше, на тих, хто залишився і продовжує жити в Україні. Окрім них, згадаймо тих, хто допомагає: цілу армію священників і черниць із Польщі, які вирішили залишитися з людьми. Вони могли легко виїхати до Польщі, але вирішили залишитися. Я багато разів чув цю фразу: ‘Духовенство з нами, коли все добре, але й коли все погано. Вони з нами, коли нам доводиться втікати до притулку, коли нам нема що зварити. Ми разом молимося, ми разом готуємо, ми разом плачемо’.
Важливо згадати волонтерів. Дуже багато людей залучені в допомогу: доставити їжу, роздати її. Вони це роблять, бо так правильно. Я хотів би подякувати цим людям: черницям і братам, священникам і волонтерам. У цій справі ми всі — на висоті завдання», — каже керівник групи польського єпископату «Допомога Церкві на Сході».
фінансово.
Щиро дякуємо!
