У листопаді католики особливим чином згадують своїх рідних і близьких, які залишили цей світ і моляться за померлих. У Католицькій Церкві цей місяць починається 1 листопада Днем Всіх Святих, коли вся Церква вшановує пам’ять всіх небожителів. А день спомину всіх померлих вірних, який відзначається 2 листопада, особливим чином свідчить про віру в життя після смерті і воскресіння мертвих.
Те, що ці два свята слідують один за одним, не випадковість. Через ці свята Церква наголошує спілкування небесної і земної Церкви. Другий Ватиканський Собор у Конституції «Світло народів» стверджує: «Чекаючи, поки Господь прийде у славі, у сонмі ангелів, і по знищенні смерті все Йому підкориться, одні з Його учнів продовжують своє земне паломництво, інші, завершивши своє життя, ще проходять очищення , треті, нарешті, у славі споглядають Самого Триєдиного Бога, як Він є. У документах соборів, а також у святих отців часто говориться про три стани Церкви: Церква мандруюча – ті члени Церкви, які знаходяться в земному паломництві до Небесної Вітчизни, Церква страждаюча – це покійні, очищення яких ще відбувається, Церква торжествуюча – це покійні, які досягли єднання з Богом і перебувають в Його славі.
Але більше того, існує зв’язок між цими трьома станами, тому що Церква, за визначенням Павла, є Містичним Тілом Христа, в якому «… об’єднання тих, що живуть, з тими, що спочили в Христовому мирі, ніяк не переривається; що більше, по повсякчасній вірі Церкви, ще й скріплюється уділюванням собі взаємно духовних благ» (Lumen Gentiun» 49). Ми, живучи тут, на землі, маємо братів і сестер, які, досягнувши єднання з Богом у Його славі, невпинно клопочуть про нас перед Отцем, пропонуючи Йому свої заслуги, які вони придбали на землі. Вони є для нас прикладом у служінні Богу і людям, і спілкування з ними з’єднує як всю Церкву, так і кожного з її членів з Христом, а також допомагає зростати в братерській любові.
Урочистість Всіх Святих підкреслює, що саме в цей день вихваляються всі померлі, які досягли вже слави з Богом, хоча й офіційно вони ще не беатифіковані Церквою. З перших часів християнства Церквамандруюча, тобто всі християни, з великим благоговінням молилися про тих, хто покинув цей світ. Відвідуючи і молячись за померлих, вони висловлювали віру у воскресіння мертвих і спілкування святих. За традицією сьогодні по всьому світу відправляюся Меси за померлих. Віруючі відвідують кладовища, де разом зі священиками здійснюють Процесії поминання покійних. Люди моляться про померлих з духовенства: це папи, єпископи, священики, диякони, а також ченці та черниці; особливо пам’ятають про покійних батьків, родичів і благодійників, а також про всіх загиблих і про жертви війн, переслідувань і катаклізмів. Тим, хто взяв участь у Месі і причастився, посповідався та відвідав місце поховання, а також помолився у намірах Святішого Отця, Церква уділяє індульгенцію. Ця індульгенція жертвується за когось з померлих. Наші молитви за померлих можуть не лише допомогти їм але і зробити успішним їх заступництво за нас.
фінансово.
Щиро дякуємо!
