Роздуми над Словом Божим на четвер ХХХІ звичайного тижня, рік І
Притча про загублену овечку
Гадаю, наш Спаситель невипадково використав образ овечки. Це порівняння було добре знайоме усім мешканцям Близького Сходу, які багато століть займалися розведенням дрібної худоби: овець та кіз. Про особливості життя овечок прочитаймо із… зоологічного атласу:
«Вівці мають цікаву характерну рису: пастуха й одна одну розпізнають за голосом. Овечки мають слабкий зір, але сильний слух. Наприклад, вівця-матір за голосом розпізнає своє ягня. Голосовий контакт постає відразу після народження та утворює міцний зв’язок. Так що коли ягня десь губиться, це викликає сильну реакцію «старших» овець, яка проявляється у взаємному кликанні».
Виходить, вівця могла загубитися одним-єдиним способом:
– Стати глухою на голос пастиря (читай — Ісуса).
– Стати глухою на голос отари (читай — спільноти).
Якщо ти зараз чуєш голос Бога в цьому Слові, то знай, що це крик пастиря, який шукає Тебе!
“Не знаєш, із чого сповідатися? Не переймайся, прочитай кілька біблійних текстів, які допоможуть поглянути на себе в правді. Наприклад: Вих 20; 1 Кор 13; Кол 3–4, а як хтось живе в подружжі, може прочитати Еф 4–5. Зазвичай після освітлення стількома «прожекторами правди» все стає видимим.
” Не знаєш, із чого сповідатися? Не переймайся, прочитай кілька біблійних текстів, які допоможуть поглянути на себе в правд. Наприклад: двадцяту главу Книги Вихід. Або тринадцяту главу Першого послання апостола Павла до корінтян. Або третю і четверту главу Послання до колосян. А як хтось живе в подружжі, може прочитати четверту і п’яту главу Послання до ефесян. Зазвичай після освітлення стількома «прожекторами правди» все стає видимим.
Притча про загублену драхму
Жінка, що шукає загублену драхму, є образом Святого Духа! Нехай це порівняння нікого не бентежить. Воно було знане Отцям Церкви. Святий Діадох із Фотики навчає про Святого Духа так: Він «як мама, яка вчить власне дитя вимовляти ім’я “отець” і повторює його разом із ним до тих пір, аж дитинка замість свого дитячого щебету зможе виразно вимовляти, навіть уві сні, ім’я “отець”». Спробуймо сьогодні побачити Божого Духа саме в такому світлі. Побачити в Ньому «матір», яка дбає, щоб у нас із Татом були справжні глибокі взаємовідносини, такі як у нашого старшого брата — Ісуса. Цікаво також те, що слово РУАХ — Дух — у єврейській мові має жіночий рід!.. Одну з рис цієї делікатної Особи Пресвятої Трійці ми можемо побачити в кожній матері: безперестанне потішання своїх дітей. Кожна матір є «утішителькою» і цим вона відображає Утішителя — Божого Духа.
Чому грішника порівняно із драхмою? В давнину монети мали на собі зображення володаря певного регіону — царя, кесаря. Це вказувало на власність. Кожен з нас також має на собі образ — образ Бога, що також вказує на нашу приналежність. Про це нам говорить Книга Буття: «Тож сказав Бог: “Сотворімо людину на наш образ і на нашу подобу, і нехай вона панує над рибою морською, над птаством небесним, над скотиною, над усіма дикими звірями й над усіма плазунами, що повзають на землі”. І сотворив Бог людину на свій образ; на Божий образ сотворив її; чоловіком і жінкою сотворив їх»(Бут 1, 26-27).
Хто є ОБРАЗОМ БОГА, якщо не Син Його Єдинородний, про Якого так і написано: «Він образ Бога невидимого» (Кол 1, 15)? Або в іншому місці: «Він відблиск Його слави, образ Його істоти» (Євр 1,3). Такими очима на створення людини дивилися Отці Церкви. Бути створеним на образ Бога — це покликання бути як Його Син, Який став подібним до нас, щоб ми могли бути подібні до Нього навіть у нашій людській природі!
Дух Святий, Який веде Церкву, є тим, Хто прагне відшукати в тобі образ Сина: образ, на який сотворив Тебе Отець!
У євангельській притчі перелічено три дії, які виконує жінка, щоб відшукати драхму:
1. Засвічує світло (світильник) — a[ptei lu,cnon (хаптеі лихнон)
Світильник — це Слово Боже! «Слово твоє — світильник перед ногами в мене, світло на моїй стежці» (Пс 119, 105), — говорить псалміст. «І маємо ще сильніше пророче слово. Ви добре робите, вважаючи на нього як на світильник, який світить у темнім місці, аж поки почне розвиднятись, і рання зоря зійде в серцях ваших» (2 Пт 1,19), — пише св. Петро. За допомогою цього світильника Божий Дух відшукує в тобі загублений образ! Дай йому шанс, відкривай частіше Біблію!
2. Замітає дім — saroi/ th.n oivki,an (сароі тен ойкіан)
У Новому Завіті слово замітати, заметений вживається ще у двох текстах, які описують один випадок: в Євангеліях від Матея та від Луки (Мт 12, 44; Лк 11, 25).
«Коли нечистий дух виходить з людини, то блукає безводними місцями, шукаючи відпочинку, та не знаходить.Тоді каже: “Повернуся до свого дому, звідки вийшов”. І, повернувшись, він знаходить його порожнім, заметеним і прибраним. Він тоді іде, бере із собою сім інших духів, гірших від себе, і вони, ввійшовши, живуть там; і останнє тієї людини буває гірше від першого. Так буде і цьому злому родові» (Мт 12, 43-45).
Замести дім — це ще замало: потрібно віднайти ОБРАЗ!
Звернімо увагу, що жінка замітає дім після того, як засвічує світло. Дуже важлива послідовність. Ні на що не придасться «побожне замітання», «побожна косметика», коли немає завченого Слова Божого! Світло Слова Божого показує, в яких закамарках нашої душі потрібно позамітати, де лежить «запорошений» гріхом ОБРАЗ.
Доброю практикою в Церкві є іспит сумління зі Словом Божим. Не знаєш, із чого сповідатися? Не переймайся, прочитай кілька біблійних текстів, які допоможуть поглянути на себе в правді. Наприклад: Вих 20; 1 Кор 13; Кол 3–4, а як хтось живе в подружжі, може прочитати Еф 4–5. Зазвичай після освітлення «стількома прожекторами» правди все стає видимим.
3. Шукає її старанно – zhtei/ evpimelw/j e[wj (дзетей епімелос хеос)
Грецьке слово дзетеі означає шукати, прямувати до мети, бажати, вимагати. Воно використане в декількох текстах, зокрема в Євангелії від Йоана : «Але надходить час, — і вже тепер він є, — коли правдиві поклонники будуть поклонятися Отцеві в Дусі та істині, бо Отець шукає собі таких поклонників. Бог є Дух, і хто Йому поклоняється, повинен поклонятися у Дусі та істині» (Йн 4, 23–24).
У притчі про загублену драхму вжито не тільки слова шукає, але шукає пильно, старанно. Грецьке слово епімелезомаі означає піклуватися, дбати, старатися, бути предметом чийогось піклування. Цей вираз вживається ще у притчі про милосердного самарянина (Лк 10, 34-35), який доглянув побитого чоловіка.
Жінка, яка старанно шукає драхму, — образ Духа Божого, який виражає прагнення Отця, щоб ми були з Ним, намагається цього досягти, пильно дбає, щоб у нас сяяв образ Сина. Уяви собі жінку, яка навколішках шукає щось на підлозі… Саме так виглядає Боже піклування про тебе і Божа любов до тебе!
ДРАХМА за часів Ісуса була не тільки елементом економічного обміну й торгівлі, але й жіночою оздобою. Жінки носили на собі різні монети як прикраси – наприклад, як намисто на шиї або своєрідний вінок на голові. Заміжня жінка в ті часи за традицією носила на голові десять срібних драхм, поєднаних між собою срібною ниткою. Можна сказати, що цей вінок у давні часи виконував роль обручки. Святий Дух шукає тебе так, як заміжня жінка, що згубила обручку… Подумай сьогодні про те, що ТИ Є ОЗДОБОЮ БОГА!!! Господь із гордістю прагне тебе носити, пишатися ТОБОЮ, усім показувати, що ТИ в Нього Є!
фінансово.
Щиро дякуємо!
